Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Косоокість Феміди і календар київських виборів


Волевиявлення жителів будь територіальної громади забезпечується шляхом чіткого закріплення в правовій системі термінів повноважень органів самоврядування.

Вже сьогодні в колах професійних юристів і правознавців-аматорів виникають паростки майбутньої дискусії на тему: коли ж все-таки мають відбутися вибори органів місцевого самоврядування столиці?

Передчуття нової сутички нагнітається в опозиційних колах, для яких київська міська кампанія - тест на єдність і маркер президентського бою.

Серед представників владної верхівки - це іспит на менеджерську спроможність глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна і секретаря Ради нацбезопастності і оборони Андрія Клюєва.

Корінь проблеми полягає в тому, що попередня редакція Конституції, до вересня 2010 року, не відрізняла терміни повноважень органів самоврядування, обраних на чергових виборів і тих, які здобули владу в результаті позачергових.

Причина двозначній ситуації бере свій початок від подій навколо виборів міського голови та міської ради Києва в 2008 році, а також Тернопільської обласної ради у 2009.

Саме вони і створили публічні прецеденти конституційно-правової невизначеності в питаннях строків повноважень.

За справедливим думку юристів і політологів, така ситуація стала можливою завдяки впровадженню пропорційної системи виборів місцевого самоврядування, що зробило його роботу сильно вразливою від поточної партійно-політичної кон'юнктури.

Особливою пристрастю була відзначена боротьба за київський трон, що вибухнула з позачергових виборів 25 травня 2008 року. З цього моменту почалися суперечки, дискусії та образи. І головне питання полягало в тому, скільки княжити переможцю Леоніду Черновецькому після 2008 року?

Фіналом дискусії тоді стало рішення Конституційного суду № 13-рп/2009 від 4 червня 2009 року про тлумачення частини 1 і 2 статті 141 Конституції за фактом звернення Київської міської ради. Ну що ж, нагадаємо, що суддями було визначено наступне:

1) дострокове припинення повноважень органу місцевого самоврядування має правові наслідки лише для того складу місцевої ради або місцевого голови, повноваження якого були достроково припинені, і не є правовою підставою, яке впливає на строк здійснення повноважень органів самоврядування, обраних на позачергових виборах;

2) Конституція і закони встановлюють однакові правові підходи до організації і діяльності органів, які мають представницький характер, отже, до органів самоврядування необхідно застосовувати точно такі ж норми, як і до Верховної Ради і президента, яким, у разі позачергових виборів, гарантований повний конституційний термін повноважень;

3) на обраних позачерговим чином депутатів місцевих рад, сільських, селищних і міських голів поширюється передбачений Конституцією повний п'ятирічний термін повноважень.

Мер Черновецький після оголошення рішення суду святкував справжню юридичну перемогу. Адже цей документ означав, що він наділений владою як мінімум до 2012 року.

До речі, космічний тріумф став можливий завдяки президенту Віктору Ющенку. У ті гарячі часи їх об'єднувала спільна нелюбов до Тимошенко.

Але БЮТівський обком не збирався поступатися. Вже 10 червня Верховна Рада 245 голосами, в основному силами БЮТ, КПУ і народників, приймає в першому читанні законопроект про розмежування посади міського голови Києва та голови Київської міської державної адміністрації в надії позбавити мера можливості впливати на виконавчу вертикаль міської влади.

Однак, стрімкий "облом кайфу" не вдалося здійснити. Ініціатива загрузла в депутатській пилу і в липні 2010 року, вже при новій конфігурації влади, була остаточно похована.

Фокус полягав у тому, що дане рішення Конституційний суд прийняв вже після вступу в повноваження новообраних органів столичного самоврядування, що формально дозволяло не застосовувати вищезазначене рішення до київських властей.

Особливо в подібні коментарі практикувався тодішній голова Верховної Ради Володимир Литвин, доводячи всьому київському інтелігентній суспільству, що в результаті конституційних змін київським виборам бути в 2010 році.

У передчутті майбутньої невизначеності, один з лідерів БЮТ Микола Томенко в ті часи зажадав включення київських виборів в загальний "парад місцевого волевиявлення", призначений з боями на жовтень 2010 року.

Безумовно, Партії регіонів це було політично невигідно через невпевненість у перемозі свого ставленика - Олександра Попова.

Опозиція ж розраховувала таким чином відпрацювати схему обрання мером Києва Юлії Тимошенко.Наділення її високою представницької посадою дозволило б вивести боротьбу з Віктором Януковичем на більш повновагий рівень.

Можливо, і кияни виграли б від такого азартного керівника, але шамани виявилися незрячими і глухими до волі опозиції.

Повернемося ж до виборчої юриспруденції, допускаючи самі різні значення цього виразу.

У нині чинному законі "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10 липня 2010 у пункті 5 прикінцевих та перехідних положень народні депутати твердою рукою прописали, що чергові вибори 31 жовтня 2010 року проводяться у всіх без винятку органах самоврядування, крім виборів Київського міського голови, Київської міської ради і Тернопільської обласної ради.

Саме таким чином було "узаконене" п'ятирічне перебування при владі Черновецького і його "юніорів".

Втім, Леонід Михайлович довго чекати себе не змусив і пішов у почесну політичну заслання минулого літа.

Але є у всій цій історії одна правова тонкість. Нині зацікавлену публіку мучить цікавий питання: на підставі яких норм Основного закону парламент призначить чергові вибори столичного самоврядування в 2013 році?

Ті юристи, хто несамовито поклоняється матінці-Конституції, пропонують в якості порятунку використовувати частину 3 статті 141: "Чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень відповідної ради або відповідного голови, обраних на чергових виборах ".

Звертаю увагу читачів на виділений фрагмент!

Після закінчення п'ятирічного рядок повноважень нинішнього Київради, обраного в 2008 році, вибори його нового складу, очевидно, повинні кваліфікуватися як чергові.

Але частина 3 статті 141 Конституції, яка регулює питання обрання органів самоврядування, має істотну приписку: вона стосується лише тих з них, які були обрані на чергових виборах.

А адже київські мер і рада були обрані під час позачергової кампанії . Значить, дана норма Конституції не може бути застосована до столичного самоврядуванню зразка 2008 року.

Таким чином, якщо спробувати в цьому питанні спертися на Основний закон, то столичні вибори, призначені в 2013 році, повинні бути позачерговими, що саме по собі не відповідає елементарній логіці, так як достроково ніхто не припиняв повноваження цих органів.

В іншому випадку, якщо все-таки вважати наступні київські вибори черговими, а саме такими вони по факту і будуть, то вони повинні бути призначені і проведені тільки в такому порядку, як це встановлено нині чинною Конституцією, тобто разом з усіма черговими місцевими виборами 25 жовтня 2015.

Але і це правило формально не може бути задіяно, так як воно стосується лише органів самоврядування, обраних на чергових виборах. Виходить казуїстичний зачароване коло, яке дозволяє ставити під сумнів будь-яку дату виборів київських органів влади.

Дана норма Конституції вступила в дію 1 лютого 2011 року, коли президент Віктор Янукович підписав зміни до Основного закону, що стосуються збільшення термінів повноважень парламенту і органів самоврядування з 4 до 5 років.

У конституційній практиці в таких випадках зазвичай існує правило уточнення термінів повноважень чинних на момент внесення змін органів влади із зазначенням дати наступних їх виборів. Що й було зроблено депутатами стосовно Верховної Ради і президента.

Було написано чорним по білому: чергові вибори парламенту проводяться в останню неділю жовтня 2012 року, президента - в останню неділю березня 2015 року, виходячи з п'ятирічного розрахунку терміну їх повноважень.

При цьому ні словом законодавець не обмовився про органи місцевого самоврядування, тим більше про тих, у кого терміни ці були зрушені в результаті позачергових кампаній.

А зробити це було вкрай необхідно.

Далі - більше. У нинішніх реаліях існує норма закону про місцеві вибори, відповідно до якої обрані позачерговим способом поради і голови здійснюють свої повноваження до обрання нових органів самоврядування на чергових виборах (частина 2 статті 83).

Це означає, що якщо сьогодні, наприклад, відбудуться дострокові вибори Харківської міської ради, то його новий склад буде здійснювати свої повноваження до чергових виборів 2015 року, а не до 2018 року, як це випливає з рішення суду.

Складно зрозуміти, як дана норма відповідає рішенню Конституційного суду № 13-рп/2009? Але ж суд тлумачив норми статті 141 минулій редакції Конституції, і яка в колишньому матеріальному вигляді, в силу вступили два роки тому змін, зовсім не збереглася!

З іншого боку, всі ухвалені рішення суду є загальнообов'язковими і не підлягають скасуванню або перегляду.

І крім резолютивної правовстановлюючих норм, в рішеннях суду є ще мотивувальна частина, що включає допитливе докладний міркування про причини, факти та явища, що породили те чи інше рішення.

І там чітко доведено, що не можна в обчисленні строків повноважень обмежувати права органів самоврядування, обраних на дострокових виборах. Здавалося б ...

Нинішні депутати вже приступили до підготовчої рекогносцировці. Сьогодні в Раді зареєстровано дві постанови про визначення дати київських виборів.

Перше - авторства Кличко, Ковальчука та Карпунцова - стосується призначення чергових виборівкиївського мера і міської ради на 2 червня 2013 року.

Паралельно ці ж депутати намагаються законодавчо закріпити положення, відповідно до якого Київський міський голова в обов'язковому порядку призначається головою Київської міської державної адміністрації.

Друге постанову, внесену депутатом Яворівським, передбачає призначення позачергових виборівстоличних органів самоврядування в плині 60-денного терміну з дня вступу нормативного акту в силу.

Ініціатив від фракції Партії регіонів поки не надходило.

Власне кажучи, питання про терміни і характер виборів київських органів самоврядування, обраних на позачергових виборах у 2008 році, залишається зяючої раною на конституційно-правовому тілі України, породжуючи перспективи застосування творчих політичних ігор.

А поки на політичних майданчиках обговорюють можливі кандидатури на пост мера від опозиції і оцінюють шанси київського "адміністратора" Олександра Попова.

У владних кабінетах прикидають нарізку виборчих округів і вибирають між угодою з опозицією і хитромудрої комбінацією підтримати лояльного публічно відомого самовисуванця.

І поки не будуть отримані відповіді на ці питання, дата виборів буде підвішена в холодному столичному повітрі. І справи нікому немає до юридичної сторони питання, а адже вона мало не основна. У правовому то державі.

Олег Постернак, політичний експерт

"Українська правда"Середа, 6 лютого 2013, 14:55

Теґ

: вибори


 
     

E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Новини

Важливо

Відео коментар

«Голосування на дому, що для цього потрібно»Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:12

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 0,11275100708008 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0