Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Звіт за результатами спостереження за виборами Президента України 2010 року

74 довготермінові спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА збирали інформацію у всіх регіонах України, що дозволило отримати максимально повну картину виборчого процесу. ОПОРА здійснює моніторинг роботи:
1) органів місцевої та державної влади;
2) виборчих штабів кандидатів;
3) інституцій, відповідальних за підготовку та проведення голосування;
4) засобів масової інформації. У день виборів короткотермінові спостерігачі Мережі ОПОРА працюватимуть над статистичним підрахунком голосів на 1000 дільниць. Результат спостереження дасть можливість отримати дані щодо волевиявлення виборців з похибкою 2,61%.
Висновки спостереження
1. Участь посадових осіб, представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у виборчій кампанії є активною, але непомірно менш впливовою ніж у 2004 році.
2. Лідери виборчих перегонів безоплатно або на пільгових умовах надають виборцям товари та послуги, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати за певного кандидата, що вважається підкупом виборців відповідно до ч.6 ст.64 Закону України «Про вибори Президента України».
3. Особливості передвиборчої агітації виявляється у масовому використанні «чорного PR» та тем, що «розколюють» суспільство (питання релігії, НАТО, УПА), втручання окремих церков у виборчий процес.
4. Непомірний вплив та залякування виборців виявляється у агітації працівників підприємств, вищих навчальних закладів голосувати за одного з кандидатів. Якщо ж працівники не підтримають «думку керівництва», то можуть втратити роботу, через економічні складності в перспективі, чи жорстоку боротьбу між конкурентами в сфері бізнесу.
5. Роль ЗМІ залишається значною. Втім, ОПОРА стверджує про відсутність тотального зовнішнього впливу на медіа. Натомість зафіксовано велика кількість «джинси», матеріалів агітаційного змісту без маркувань «політична реклама». Виявлено два випадки перешкоджання окремим кандидатам в реалізації права на рівний доступ до ЗМІ .
6. Центральна виборча комісія працює ефективно, в рамках чинного законодавства. Втім, вдосконалення потребує робота прес-служби ЦВК.
7. Формування ОВК. ОПОРА відзначає, що всі кандидати реалізували своє право та подали кандидатури до складу ОВК; ЦВК вчасно та в кількості більшій за мінімальну, утворила усі ОВК та затвердила їх керівний склад; ОВК у встановлений законом строк провели свої перші засідання.
8. Стан готовності Органів ведення Державного реєстру виборців та рівень активності громадян. Органи ведення Реєстру працюють максимально ефективно в умовах відсутності достатнього фінансування та постійно зростаючого потоку звернень громадян. Втім, спостерігачами виявлено порушення основних вимог законодавства щодо конфіденційності інформації Реєстру, особистих даних виборців.
9. Законодавчий аспект виборчої кампанії 2010 року. Чинний Закон містить ряд неврегульованих та конфліктних норм, що може призвести до значних порушень під час виборчого процесу в перспективі.
Рекомендації Центральній виборчій комісії, з метою створення зручних умов для роботи журналістів та забезпечення максимальної публічності, прозорості роботи: забезпечити постійний та відкритий доступ журналістів до прес-служби ЦВК; вчасно, не пізніше ранку дня проведення засідання вивішувати на сайті ЦВК порядок денний та час призначеного засідання; надавати для ознайомлення журналістам матеріали та проекти постанов ЦВК, які після прийняття на засіданні, оперативно, не пізніше ранку наступного дня, розміщувати на сайті; вдосконалити пропускну систему в будівлі ЦВК, щоб охорона не перешкоджала виконанню професійних обов’язків журналістами.
Окружним виборчим комісія, з метою дотримання чинного законодавства та забезпечення максимальної публічності, прозорості роботи: бути відкритими і публічними для громадян та журналістів; відмовитись від принципу політичної доцільності та заангажованості, діяти як злагоджений колектив у спосіб передбачений законом.
Місцевим органам влади: в найкоротші терміни забезпечити ОВК необхідними приміщеннями та обладнанням; у найкоротші терміни внести до ОВК подання щодо утворення звичайних, а згодом і спеціальних, виборчих дільниць; заздалегідь підготувати матеріально-технічну базу для роботи ДВК.
Органам ведення Державного реєстру виборців проводити роботу з уточнення відомостей виборців лише відповідно до ЗУ «Про державний реєстр виборців» та «Про вибори Президента України», унеможливити доступ до особистих даних виборців третіх осіб. Верховній Раді України: негайно внести зміни до ЗУ «Про вибори Президента України»; в обов’язковому порядку включити до ЗУ «Про вибори Президента України» норму про спостереження за виборами українськими громадськими організаціями; розпочати роботу над кодифікацією всього виборчого законодавства, зокрема через активізацію роботи над Виборчим кодексом України.
Участь у виборах посадових осіб
Вибори Президента України 2010 року є унікальними порівняно з кампанією 2004 року. Влада всіх рівнів поділена між різними політичними силами, а опозиція має вільний доступ до виборців, медіа та інших ресурсів. Втім, спостерігачі ОПОРИ зауважили, що якість виборчої кампанії не покращилася. Лідери перегонів застосовують підкуп, адмінресурс і чинять спроби тиску на виборців через керівництво підприємств та установ.
Оскільки ці перегони формують порядок денний наступної виборчої кампанії до місцевих, сільських, селищних рад та ВРУ, то локальна активність представників політичних сил, направлена на забезпечення максимального результату в перспективі. Працівники державного апарату на місцях та органів місцевого самоврядування заангажовано залучені до виборчого процесу як працівники
штабів, публічні та негласні «адвокати» кандидатів. Така активність спостерігається переважно в регіонах, де влада знаходиться в руках однопартійців претендентів на крісло Президента. Утім методи та форми ведення агітації посадовими особами дещо відрізняються, адже і ресурси, що зосереджені в їх руках, є різними. Так, кандидата Віктора Ющенко активно підтримують його однопартійці: голови Черкаської, Херсонської ОДА, чиновники Запорізької, Чернівецької, Тернопільської, Хмельницької, Івано-Франківської, заступники голів Сумської, Чернігівської областей, голови районних державних адміністрацій. У ОДА та РДА створюються робочі групи, до складу яких входять чиновники, що залучені до організації обговорення проекту Конституції Президента. Такі заходи відбуваються на всій території Україні переважно у робочий час, коли державні службовці повинні бути на робочих місцях. Оскільки чинний Президент виступає флагманом Конституційної реформи, ця ініціатива часто асоціюється з його передвиборчою платформою. Проект змін до основного закону України розповсюджувався з партійних наметів «Нашої України» ще до офіційного старту виборчої кампанії. До обговорень залучаються освітяни, військові, державні службовці, громадські діячі. Виборчі гасла Президент також виголошує під час відкриття установ, пам’ятників, публічних заходів, що фінансують з державного бюджету. Чинний Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко користується потужною підтримкою серед представників органів місцевого самоврядування. У регіонах за участю партійних осередків БЮТ створюються «Асоціації сільських, селищних рад», які публічно схвалюють дії чинного Уряду та особисто Юлії Тимошенко. Активно використовуються перефразовані гасла кандидатки: «Вона працює. Вона – це сільська громада» (повідомлення Тростянецької райради щодо роботи Гребениківської сільської ради), «Вона працює. Вона – це громада міста Суми» (біл-борди встановлені міським головою Сум). Мер міста Жмеринка Вінницької області публічно заявив, що він та весь апарат міської ради підтримують Ю.Тимошенко та подав заяву до лав партії «Батьківщина». На Сході України переважна більшість державних службовців ОДА та органів місцевого самоврядування підтримують лідера опозиційної фракції ВРУ В.Януковича. Зафіксовані випадки вчинення посадовими особами дій, що можуть трактуватися як агітація у робочий час. Окремі міські голови та голови районних адміністрацій Донецької області очолюють офіційні штаби В.Януковича. Для прикладу, Краматорська міська рада офіційно звернулася до КМУ з критичною оцінкою діяльності уряду. Надмірну увагу візитам кандидата В.Януковича приділяє Державтоінспекція. Наприклад, під час візиту останнього до Євпаторії та Сімферополя було перекрито рух автомобільного транспорту, а у Сумах вимкнуто світлофори в центральній частині міста. Таким чином забезпечували безперешкодний рух кортежу кандидата. За чинного Голови ВРУ В.Литвина виступає керівник Державної прикордонної служби та рідний брат кандидата М.Литвин. Ним під час візиту до Луганської області в межах урочистих заходів у селі міського типу Мілове було вручено ключі від двох автомобілів керівництву відділу прикордонної служби та обіцяно посилити соціальне забезпечення працівників. М.Литвин також закликав прикордонників зробити правильний вибір на президентських виборах та підтримати тих, хто турбується про прикордонні райони. Крім того В.Литвин користується підтримкою губернатора Миколаївської області, хоча останній не супроводжував кандидата під час візиту до регіону, бо, з його власних слів, розмежовує роботу та власні політичні уподобання. У Дубровицькому районі Рівненській області по вертикалі Держлісгоспу ведеться агітація працівників галузі за чинного Голову ВРУ.
Дії кандидатів, які можуть бути оцінені як підкуп виборців
Кампанія ознаменувалася початком підкупу виборців з боку лідерів перегонів. Кандидати розповсюджують подарунки та надають послуги, як-то акти на право власності на землю, медичні препарати та предмети одягу. Підкуп є загрозливим явищем, що підриває довіру до виборчого процесу вцілому. ОПОРА нагадує кандидатам, що підкуп є програшною стратегією. Волевиявлення громадян таємне, виборці мають право обирати свідомо. ОПОРА закликає всіх, кому стало відомо про спробу підкупу, максимально опублічнювати цю інформацію через Інтернет-мережу та ЗМІ. Однією з найбільших перешкод для визнання виборів легітимними в очах громадськості є ймовірність підкупу виборців. У зв’язку з тим, що загальний рівень недовіри та розчарування виборців у національних та регіональних політичних елітах зростає, а купівельна спроможність середньостатистичного українця падає, значна частина малозабезпечених громадян можуть стати учасниками незаконних схем. Загрозливою ця ситуація є через те, що жодне соціологічне дослідження, опитування на виході з виборчих дільниць чи паралельний підрахунок голосів не засвідчить факту фальсифікації. Згідно з ч. 6 ст. 64 ЗУ «Про вибори Президента України» підкупом виборців є: «Передвиборна агітація або надання виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата, або згадування його імені, вважається підкупом виборців». Спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА зафіксовано факти видачі державних актів на право власності на земельну ділянку певній категорій землекористувачів спрощеним способом за постановою Кабінету Міністрів України №844. Випадки зафіксовано у Харківській, Херсонській, Вінницькій, Черкаській, Рівненській, Житомирській, Сумській, Івано-Франківській областях, АР Крим та місті Севастополь. Виборці отримують адресний лист (містить особисті дані адресата) від Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко, в якому розтлумачується зміст постанови. Якщо громадянин звертається до сільської, селищної чи міської ради з необхідним пакетом документів, то протягом 30 робочих днів за спрощеною системою отримують акт на право власності. Утім, вручення документа відбувається за «показово урочистою процедурою»: за участю представників штабів БЮТ, партії «Батьківщина» чи народних депутатів від парламентської фракції. Під час видачі акта кожен виборець також отримує листівку за підписом Ю.Тимошенко, в якій вже не згадується посада службовця. На листівці зображена кандидатка у білій вишитій сорочці на фоні поля з пшеницею, а на звороті – текст привітання. У Сумській області за офіційною інформацію прес-служби Блоку Юлії Тимошенко станом на 20 листопада було видано документи на 5000 ділянок. В урочистостях брали участь народний депутат І.Сідєльник та заступник голови обласного штабу В.Войтенко. У Криму інформація щодо можливості отримати право власності на землю передають через ЗМІ, а також «від дверей до дверей» представники БЮТ, пропонуючи звернутися за допомогою до громадських приймалень «Прозора влада». Агітаційні намети БЮТ також розташовані біля переважної більшості земельних установ Черкащини. Також БЮТ практикує відкриття «соціальних магазинів», які були зафіксовані у Житомирській та Рівненській областях. У окрузі №67 (м.Новгород-Волинський) відкрито такий магазин з символікою блоку, де продають осінньо-зимові речі польського виробництва за ціною у 2-3 рази дешевше ніж на базарі. Магазини з політичною символікою на стінах будівлі, де продають куртки та пальта за ціною виробника, зафіксовано у містах Сарни, Дубровиця та Рівному. Цю технологію також використовував кандидат від БЮТ на посаду міського голови Рівного під час позачергових виборів 2008 року. Активність у допомозі виборцям проявляли кандидати Ю.Тимошенко та В.Янукович через роздачу подарунків, лікарських засобів та товарів з власною партійною символікою. Випадки зафіксовано у Волинській, Луганській, Сумській, Харківській, Вінницькій областях.
Під час візиту кандидата В.Януковича у місто Сімферополь на заводі «Фіолент» роздавалися парасольки, чашки, сумки, термоси та ручки з логотипом Партії регіонів України. 11 листопада в Сумах представниками штабу БЮТ розповсюджено 20 000 захисних медичних масок, а 12 листопада в м. Шостка – 12 000. Більше 100 000 марлевих пов’язок розповсюджено представниками Партії регіонів України в Білопільському, Путивльському, Ямпільському, Середино-Будському районах. У той же час, народний депутат від Комуністичної партії України В.Бевз вручав грошові премії під час зустрічі з працівниками Тростянецького районного відділу міліції. Депутатом Сумської обласної ради Афганом Салмановим на виконання розділу виборчої програми кандидата В.Януковича «Здоров’я людей – впевнене майбутнє» було подаровано Путивльській загальноосвітній школі-інтернату спортивні костюми. З цього ж приводу, народний депутат Ельбрус Тадеєв передав молодіжній організації «ШКІД» в місті Шостка кошти на 60 пар рукавиць, шоломів та трико. На фоні епідемії грипу в Україні, штаби Партії регіонів організовують безкоштовний медичний огляд для мешканців переважно малих населених пунктів. Факти було зафіксовано у селах Курилівці, Зоринці, Новоселиця, Почапенці Вінницької області. Після завершення огляду лікарі роздають листівки від ПРУ і в селах паралельно працюють чисельні бригади, що агітують за кандидата В.Януковича. Крім того спостерігачі ОПОРИ зафіксували розгортання піраміди з організації підкупу виборців на користь одного з кандидатів на пост Президента України у місті Києві, Луганську, Тернопільській та Хмельницькій області. Зараз ці дані перевіряються та будуть оприлюднені, коли спостерігачі зберуть достатню кількість свідчень.
Особливості передвиборчої агітації та «чорний PR»
Для першого етапу виборчої кампанії характерним є масове використанням зовнішніх носіїв реклами, Інтернету, наметів, зібрань та виступів. Паралельно з публічною агітаційною діяльністю, з’явилося загрозлива кількість агресивної, нетерпимої до конкурентів інформації, що підтверджує відсутність політичної культури. ОПОРА занепокоєна такими тенденціями та стурбована їх наслідками. Адже, пересічний громадяни все частіше оцінює виборчий процес, як «брудний» та несумісний з базовими поняттями демократичних цінностей та культурою здорового суперництва. На Сході України представники кандидата В.Януковича розповсюджують провокаційну інформацію про Ю.Тимошенко. Наприклад, під час мітингу в місті Дружківка Донецької області народний депутат від Партії регіонів О.Бондаренко заявила, що «уряд завозить в Україну вакцину, яка вбиває дітей». У Маріуполі на біл-бордах з зображенням кандидата Ю.Тимошенко з’явилися наліпки з написом: «Вона купує землю однопартійцям за державні гроші», «Нахваталася кредитов, как … (собака жіночої статі) блох». У Донецькій, Сумській областях та місті Миколаїв зафіксовано зовнішні носії реклами без вихідних даних з написом: «Янукови+Юля=ЗЛО». На Заході України представники штабу В.Ющенка у Львівській області під час прес-конференції виголошували нетолерантні промови щодо кандидата Ю.Тимошенко: «Вона має таке ж відношення до президентства, як свинка до моря… Вона плутає державний бюджет з власним гаманцем». С.Ратушняк (чинний мер міста Ужгород) дозволяє собі грубо та некоректно висловлюватися проти А.Яценюка, В.Януковича, В.Ющенка та «… інших бомжів по списку з 18», інформація з цитатами кандидата масово з’являється у місцевих медіа. Церква теж не залишається осторонь виборчих перегонів. Так Архієпископ Конотопський та Глухівський УПЦ МП Лука під час власної прес-конференції у Сумах агітував голосувати проти В.Ющенка, який, на його думку, заважає розвитку церкви.
У Луганській області масово почали з’являтися плакати з зображеннями В.Януковича, В.Ющенка, Ю.Тимошенко та В.Путіна під загальним гаслом: «Вони домовилися». Якщо зображення кандидатів В.Ющенка та В.Януковича в парі з цим написом можуть занизити рейтинг обох Вікторів, то пара Тимошенко-Путін навпаки викликає позитивні емоції у виборців проросійського регіону. Також зафіксовано листівки, в яких поширюють негативну інформація про А.Яценюка. Його називають політичним онуком Л.Кучми, депутатом-прогульником, якого спонсорують відомі українські олігархами. Зображено А.Яценюка у Кіндер-сюрпризі. Листівка також критикує форму агітаційних матеріалів та стиль біл-бордів кандидата. У той же час робота агітатора у різних регіонах України перетворюється на небезпечну професію: на початку листопада у Черкасах двічі вчинено напад на агітаційні намети кандидата Януковича. Нападники не визнають свого зв’язку з будь-якими політичними силами та обґрунтовують таку поведінку особистою неприязню до кандидата; 20 листопада в м. Луганськ невідомі напали на 2 агітаційні намети кандидата В.Симоненка, погрожували активістам, пошкодили партійну символіку. По гарячих слідах працівниками правоохоронних органів було затримано 8 осіб, які виявилися жителями Донецької та Харківської областей; 21 листопада в м. Брянка Луганської області відбувся напад на агітаторів кандидата Ю.Тимошенко. 6 бритоголових молодиків погрожували фізичною розправою активістам, розгойдували автобус з активістами, що стояв неподалік та намагалися перекрити рух транспорту; у місті Рівне нетверезий перехожий атакував агітатора кандидата А.Яценюка, нападник наніс йому тілесні ушкодження та порвав намет.
У ході кампанії зафіксовано часті випадки нищення зовнішньої реклами кандидатів. Наприклад, на центральних вулицях Миколаєва 24 листопада було залито червоною та чорною фарбами біл-борди кандидатів В.Януковича та О.Литвина. Крім того такі дії було вчинено щодо зображень А.Яценюка, а В.Януковичу раніше масово домальовували «чаплінські» вуса і заклеювали скотчем рот. 27 листопада було пошкоджено зображення на біл-бордах кандидатів Тягнибока, Тимошенко, Ющенка та Костенка. Міліція не коментує ситуацію. У Донецьку цілеспрямовано псують зовнішні носії реклами тільки з зображенням кандидата Ю.Тимошенко.
Непомірний вплив та залякування виборців
Хоча виборча кампанія цього року є відносно спокійною, але спостерігачами ОПОРИ зафіксовано спроби тиску на виборців. Такі дії було вчинено представниками підприємств, установ, вищих навчальних закладів. Вони поки не мають масового характеру, але можуть вплинути на свідоме волевиявлення громадян. Хоча причиною протистояння є переважно конкуренція у сфері бізнесу та суто корисливі цілі. ОПОРА буде продовжувати моніторити спроби впливу та залякування виборців протягом усієї кампанії.
Для прикладу, в м. Алчевську Луганської області керівництвом «Алчевськкоксохім» та «Алчевський металургійний комбінат» було проведено зустрічі з начальниками цехів та робітниками підприємств. Під час заходів присутніх агітували підтримати на виборах кандидатуру Ю.Тимошенко, якщо ж переможе В.Янукович, то працівники можуть опинитися без роботи. Власником обох установ є корпорація Індустріальний союз Донбасу, яка жорстко конкурує з іншими підприємствами, що перебувають під впливом Партії регіонів України. Такі ж аргументи, але вже на користь В.Януковича та проти Ю.Тимошенко використовував депутат Верховної ради України від парламентської опозиційної сили ПРУ В.Ландик під час зустрічі з колективом «Шахта Фащевська», «Зоринська», «Перевальська» (Перевальський р-н. Луганської області). А от ректор Алчевського гірничо-металургійного інституту А.Акмаєв під час наради з викладачами та завідуючими кафедр наголошував на необхідності підтримати на виборах кандидатуру чинного Прем’єр – міністра.
Вищий навчальний заклад буде реорганізовано у 2012 році. Якщо ж переможе Ю.Тимошенко то, зі слів ректора, інститут залишать, а працівники не позбудуться роботи.
Роль засобів масової інформації
Роль медіа у виборчому процесі є значною. Порівняно з 2004 роком всі засоби масової інформації працюють без тотальних зовнішніх впливів з боку чинної владної вертикалі. Відсутня інформація також щодо спроб запровадження цензури на державному чи локальному рівнях. Винятками є медіа, що керуються завідомо заангажовано негласною редакційною політикою. Ці випадки є поодинокими і стосуються надання переваги конкретним кандидатам без обмежень доступу до шпальт газет чи телевізійних ефірів іншим. Такі засоби масові інформації в першу чергу керуються інтересами власника. Утім високий рівень прибутків ЗМІ у період виборчої кампанії, мотивують власників отримати максимальний зиск, не відмовляючи жодному з кандидатів, штаб якого в достатній мірі забезпечений фінансовим ресурсом. Проблемою висвітлення виборчої кампанії 2009–2010 років є засилля матеріалів відверто, або приховано агітаційного характеру, що не маркуються позначкою «політична реклама». Під час ознайомлення зі змістом новин ряду рейтингових телевізійних каналів, зафіксовано відеоматеріали щодо візитів в малі населені пункти, наприклад, кандидатів А.Яценюка чи С.Тігіпка. Цей тип інформації важко зарахувати до числа суспільно важливих. Така ж ситуація на рівні регіональних медіа. Типовою проблемою медійної складової виборчої кампанії є випуск матеріалів щодо діяльності кандидатів на пост Президента, які також є представниками чинної влади, з-поза виборчих фондів. Візити діючого Президента та Прем’єр-міністра активно висвітлюють національні та регіональні ЗМІ. Хоча кандидати відвідують різні області України з робочими візитами, але промови та гасла обох досить часто тотожні виборчим програмам і обіцянкам. В той же час, на Сході України у ЗМІ масово поширюються інформаційні повідомлення, в яких є ознаки прихованої агітації за кандидата В.Януковича та проти Ю.Тимошенко. Для прикладу, комунальні ЗМІ міста Луганщини (газети «Життя Луганська», «Труд Горняка» (м. Брянка), «Народна трибуна» (м. Перевальск), «Новий шлях» (м. Лисичанськ), «Рубежанські Новини» (м. Рубіжне), Луганська ОДТРК) друкують матеріали, в яких схвально оцінюється ініціативи лідера опозиції, висвітлюються візити довірених осіб кандидата, діяльність представників ПРУ, але не маркуються позначками «Політична реклама». Такі ж тенденції прослідковуються у більшості ЗМІ Донецької області, найбільше в Макіївці. Аналогічна ситуація у комунальних медіа АР Крим та Севастополя («Народний канал», газета «Севастопольские известия»). На комунальному «Народному каналі» (м. Севастополь) систематично відбуваються ефіри за участю народного депутата від ПРУ І. Вернідубова з використанням партійної символіки та агітаційних матеріалів лідера. Передача жодним чином не маркується. Втім, лідером агітаційних матеріалів такого штибу є кандидат С. Тігіпко («Кримська правда», «Кримська газета», «Кримський час», «Перша кримська», «Події», «Голос Криму», «Кафа»). У сумських медіа навпаки схвально оцінюються ініціативи чинного Президента В. Ющенка, зокрема обговорення проекту змін до Конституції України («Вісті Ромненщини»). В газеті «Голос Посулля» без жодних маркувань виходять матеріали щодо візитів В. Ющенка на малу батьківщину. Одночасно у низці друкованих ЗМІ виходять тотожні за змістом матеріали, в яких присутні судження щодо позитивних наслідків роботи уряду та кандидата Ю. Тимошенко (газета «Ворскла» (Великописарівський район), «Новини Тростянеччини» (Тростянецький район)). Також без будь-яких позначок друкуються однакового змісту матеріали, що містять позитивні судження щодо кандидата А. Яценюка та його біографічні дані (газети «Новини Тростянеччини», «Ворскла», «Ахтирка»).
Зафіксовано також випадки, коли регіональними ЗМІ поширювалася інформація з неправдивими даними. Так, Міжрегіональна інформаційна агенція «Схід.нет» розмістила матеріал щодо пікетування представниками молодіжних громадських організацій Сумського заводу ім. М. Фрунзена честь візиту лідера опозиції під заголовком: «Янукович зміг потрапити на завод свого соратника лише з чорного ходу». У новині значно перебільшено кількість пікетувальників та результат акції. Кандидат Янукович насправді проводив свою зустріч на виробничих потужностях заводу, що знаходяться в іншій частині міста відповідно до запланованого графіку візиту. Цей матеріал активно передруковували національні ЗМІ. Втрутитися в інформаційну сферу виборчого процесу намагаються представники влади. Так, 11 листопада за участю голови Запорізької ОДА та прокурора області було проведено нараду з представниками друкованих та електронних ЗМІ регіону. Темою зустрічі було обговорення питання дотримання чинного законодавства під час висвітлення виборчої кампанії. Зафіксовано випадки відмови кандидатам у виділенні ефірного часу чи друкованої площі для розміщення передвиборчих матеріалів: штабу А. Яценюку на «7 каналі» Харківського телебачення під час візиту останнього до регіону 20-21 листопада; штабу В.Ющенку газетою «Докучаевские новости» за формулювання: «відсутність рекламних площ протягом всього періоду виборчої кампанії».
Моніторинг роботи Центральної Виборчої Комісії (ЦВК)
Результати спостереження дозволяють на високому рівні оцінити діяльність ЦВК. Комісія дотримується визначених виборчим законодавством термінів щодо прийняття необхідних постанов. Пропонована частина звіту є результатом спостереження Громадянської мережі ОПОРА за діяльністю ЦВК у період з 19 жовтня (день офіційного старту виборчого процесу) до 27 листопада. Мета моніторингу: дослідити ступінь прозорості роботи ЦВК та дотримання нею визначених законом норм і термінів.
Статистична та інша фактична інформація про діяльність ЦВК. Протягом зазначеного періоду відбулось 31 засідання, під час яких члени Комісії розглянули та прийняли 224 постанови. Основні рішення Центральної виборчої комісії: утворення 225 територіальних виборчих округів; реєстрація 18 кандидатів на пост Президента України1 (загалом розглянуто 74 заяви на реєстрацію, включно з повторними поданнями); утворення 225 окружних виборчих комісій. Новий кошторис видатків на організацію та проведення виборів затверджений постановою ЦВК від 26 листопада 2009 р. в розмірі 47 млн. 800 тис. гривень. Він менший на 17 млн. 265 тис. грн. за прогнозований від 19 жовтня 2009 р. Причина у тому, що кількість зареєстрованих кандидатів на пост Президента України є меншою, ніж передбачалося раніше.
Взаємодія ЦВК з громадськістю: 2 ст. ЗУ про «Центральну Виборчу Комісію» говорить, що ЦВК у своїй діяльності керується принципами відкритості та публічності. Якщо поглянути на тлумачення цих принципів (ст. 4 цього ж закону) з точки зору рядового виборця, з його конституційним правом на інформацію, то декларовані «публічність» та «відкритість» фактично означають єдине зобов’язання, що його бере на себе ЦВК – публікацію ухвалених рішень «у випадках, в порядку та в строки, встановлені законом». Засідання ЦВК зазвичай є платформою для
1 З них самовисуванці (в порядку реєстрації у ЦВК): Олег Рябоконь, Анатолій Гриценко, Арсеній Яценюк, Сергій Тігіпко, Інна Богословська, Віктор Ющенко, Михайло Бродський, Олександр Пабат, Василь Противсіх та Сергій Ратушняк. Від політичних партій були висунуті: Петро Симоненко (блок політичних партій "Блок лівих і лівоцентристських сил» – виборчий блок політичних партій: Комуністична партія України, Партія "Справедливість", політична партія "Союз Лівих Сил", Соціал-демократична партія України (об'єднана)), Володимир Литвин (Народна Партія), Віктор Янукович (Партія Регіонів), Олег Тягнибок (Всеукраїнське об’єднання "Свобода"), Юрій Костенко (Українська Народна Партія), Юлія Тимошенко (Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"), Олександр Мороз (Соціалістична Партія України) та Людмила Супрун (Народно-Демократична партія) технічного прийняттям пропонованого тексту проекту постанови, підготовленого та узгодженого заздалегідь. Члени Комісії у відкритому режимі, посилаючись на великий перелік статей законодавчих актів, просять долучити до стенограми повний текст документу та підтримати те чи інше рішення. До недоліків роботи ЦВК належить, по-перше, недостатньо організовану роботу прес-служби. На офіційному сайті ЦВК інформація щодо часу проведення засідань часом не оновлюється, або вказується неточно. Порядку денного на сайті ЦВК, як правило, немає, хоча відповідно до п. 15 ст. 10 Регламенту ЦВК, «повідомлення про час, дату і питання порядку денного засідання Комісії, як правило, розміщується на офіційному сайті». По-друге, відділ охорони подекуди не проінформований про перелік документів, що дозволяють бути присутнім на засіданні ЦВК. Після двотижневого відвідування представниками ОПОРИ засідань Комісії та отриманням постійної картки акредитації за підписом В.Шаповала журналістам засобу масової інформації «Точка ОПОРИ» було відмовлено у допуску до зали засідань. Охорона аргументувала це тим, що вперше бачать такий документ. З огляду на вказані зауваження, рекомендуємо Голові ЦВК оптимізувати роботу прес-служби ЦВК (на офіційному сайті має регулярно оновлюватись достовірна інформація про заплановані засідання Комісії, порядок денний, постанови; відділ зв’язків зі ЗМІ має бути постійно доступним для представників ЗМІ у робочий час).
Характеристика діяльності ОВК:
(від створення до початку роботи)
Скорочення термінів виборчої кампанії, ускладнює якість підготовку до дня голосування. Причиною цього є не так звужені часові рамки, як неузгодженість норм виборчого законодавства. Підсумовуючи розділ про окружні виборчі комісії ОПОРА відзначає, що всі кандидати реалізували своє право та подали кандидатури до складу ОВК; ЦВК вчасно та в кількості більшій за мінімальну, утворила усі ОВК та затвердила їх керівний склад;і ОВК у встановлений законом строк провели свої перші засідання. Згідно ЗУ «Про вибори Президента України» другою ланкою в системі виборчих комісій, після ЦВК, яка організовує і проводить вибори Президента України є окружні виборчі комісії (ОВК). Загальна кількість окружних виборчих комісій – 225. У відповідності з ч.3 ст. 23 ЗУ «Про вибори Президента України» всі претенденти на пост Президента України мали право до 23 листопада включно подати не більше двох осіб до складу ОВК (максимум 450 осіб від кандидата по Україні). Згідно інформації, оприлюдненої на сайті ЦВК, таким правом, хоч і в різній мірі, скористалися усі. Максимально укомплектували ОВК своїми представниками 9 кандидатів на пост Президента України. Неповні списки подали: Пабата О.В. – 187 осіб; Рябоконя О.В. – 199 осіб, 2 з яких ЦВК було відхилено; Костенка Ю.І. – 331 особа; Гриценка А.С. – 429 осіб, 2 з них ЦВК було відхилено; Мороза О.О. – 429 особи; Супрун Л.П. – 449 особи, 3 з яких ЦВК було відхилено; Яценюка А.П. – 449 особи; Тігіпка С.Л. – 449 особи;
Не врахувала ЦВК в повній мірі також подання кандидата на пост Президента України Тягнибока О.Я. – одна особа була відхилена.
Окремі кандидати на пост Президента України фактично проігнорували ряд областей. Для прикладу, Пабат О.В. немає своїх представників в ОВК Житомирської, Закарпатської, Київської, Івано-Франківської, Чернівецької областей; Рябоконь О.В. - у Рівненській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Черкаській областях. Абсолютна більшість ОВК має у своєму складі майже максимальну кількості осіб, а саме понад 30. Причому 10 ОВК, з таких областей, як Вінницька (ТВО №12), Волинська (ТВО №20,22), Дніпропетровська (ТВО № 25,26,28,29,35) та Миколаївська (ТВО №129,133), утворені ЦВК у максимально можливому складі - 36 осіб. Лише 2 окружні виборчі комісії укомплектовані менше ніж з 30 осіб: ОВК ТВО № 87 (Івано-Франківська обл.) та ОВК ТВО № 187 (Херсонська обл.). Випадків щодо утворення ОВК з мінімальним складом (тобто з 12 членів) немає. Найбільше керівних посад отримали кандидати, що внесли подання на 450 членів ОВК. А саме: Богословська І.Г., Бродський М.Ю., Литвин В.М., Противсіх В.В., Ратушняк С.М., Симоненко П.М., Тимошенко Ю.В., Ющенко В.А., Янукович В.Ф. Однак, як випливає з аналізу інформації про перші засідання комісій, багато членів ОВК не були готові працювати на керівних посадах. Через що відмовлялися виконувати обов’язки голови, заступника чи секретаря комісії. Так факти відмов від керівних посад мали місце в: ОВК ТВО №22: голова комісії (за квотою Супрун Л.П.); ОВК ТВО №69: голова комісії (за квотою Супрун Л.П.); ОВК ТВО №87: заступник голови комісії (за квотою Бродського М.Ю.); ОВК ТВО №108: голова комісії (за квотою Богословської І.Г.); ОВК ТВО №157: заступник голови комісії (за квотою Супрун Л.П.); ОВК ТВО №202: голова (за квотою Богословської І.Г.) та секретар (за квотою Костенка Ю.І.) комісії.
Також виявлено кілька фактів відмови члені комісій взагалі працювати в ОВК. В цих випадках ЦВК повинна прийняти нові рішення про призначення осіб на вакантні посади в керівництві комісій та за поданням кандидатів на пост Президента України призначити членами ОВК нових осіб. Оскільки ОВК були утворені 27 листопада, то відповідно до ч.3 ст. 28 ЗУ «Про вибори Президента України» свої перші засідання ці комісії мали провести не пізніше 30 листопада 2009 р. Цю норму закону виконали практично всі комісії. Але не вдалося підтвердити інформацію з декількох ОВК через ряд технічних причин. Наприклад, у ОВК ТВО №217 (м. Київ) протягом 30 листопада двічі змінювалася адреса проведення засідання. Станом на кінець дня ні в ЦВК, ні в Дніпровській РДА ніхто з відповідальних працівників не міг повідомити про місцеперебування членів комісії. Також зафіксовано випадки, коли засідання вдавалось провести лише з другого разу через відсутність кворуму. В деяких випадках, кількість членів ОВК, що були присутні на першому засіданні комісії наближалася до критичної, тобто до 2/3: ОВК ТВО №4 (АР Крим.) з 30 членів комісії було 21; ОВК ТВО №8 (АР Крим.) з 30 - 22; ОВК ТВО №17 (Вінницька обл.) з 33 членів - 23; ОВК ТВО №43 (Донецька обл.) з 32 - 22; ОВК ТВО №89 (Івано-Франківська обл.) з 32 - 23; ОВК ТВО №95 (Київська обл.) з 31 - 22; ОВК ТВО №96 (Київська обл.) з 31 - 21; ОВК ТВО №98 (Київська обл.) з 32 - 23; ОВК ТВО №101 (Кіровоградська обл.) з 33 - 24; ОВК ТВО №103 (Кіровоградська обл.) з 34 - 23; ОВК ТВО №194 (Хмельницька обл.) з 33 - 22.
Дана інформація викликає занепокоєння, адже, якщо члени цих комісій і наділі ігноруватимуть засідання, ОВК не зможуть працювати належним чином. Було зафіксовано ряд порушень під час організації та проведенні перших засідань ОВК. Наприклад, під час засідання комісій не вівся протокол, що є обов’язковою умовою згідно ч.12 ст. 28 ЗУ «Про вибори Президента України». Такі ситуації помічені в ОВК ТВО №43 (Донецька обл.), ОВК ТВО №132 (Миколаївська обл.) та ОВК ТВО №189 (Херсонська обл.) Зафіксовано випадки не надання членам комісії проектів рішень за день до засідання, що чітко передбачено ч.6 ст.28 ЗУ «Про вибори Президента України» та порядку денного. Суттєвим порушенням, на яке слід звернути увагу, на нашу думку, було ігнорування ч.10 ст. 28 ЗУ «Про вибори Президента України». Зафіксовані випадки присутності посадових осіб, представників органів місцевого самоврядування на засіданнях ОВК без запрошення та відповідного рішення комісії. Прогнозовано складною є ситуація із матеріально-технічним забезпеченням роботи ОВК. В багатьох випадках комісіям ще досі не виділили належне їм приміщення, через що перші засідання ОВК відбувалися в сесійних залах місцевих рад. Так, станом на 30 листопада, не забезпечені приміщеннями ОВК ТВО: № 57 (Житомирська обл.), №144 (Одеська обл.), №182 (Харківська обл.), №195 (Хмельницька обл.), №197, 200, 201 (Черкаська обл.), №222 (м. Київ). В окремих випадках, в приміщеннях, що виділені для ОВК, ведуться ремонтні роботи. Також приміщення, що надані для користування ОВК не відповідають вимогам законодавства. Засідання ОВК ТВО №155 у м. Рівне проходило у занадто малому приміщенні. Зокрема, кілька членів комісії змушені були стояти, а один знаходився фактично за дверима. Також не були створено умов для роботи журналістів. Члени ОВК й досі не знають в якому кабінеті вони будуть працювати. Типовими є проблеми з матеріально-технічним забезпеченням (відсутність меблів, сейфів, телефонів).
Стан підготовки Органів ведення Державного реєстру виборців та рівень активності громадян
Спостерігачами Громадянської мережі ОПОРА було зафіксовано значний ріст активності громадян щодо перевірки та уточнення своїх особистих даних після адресної розсилки інформації виборцям. Втім, після початку карантину у всіх регіонах України кількість звернень до Органів ведення реєстру різко впала. Працівники ОВР виконують свою роботу на належному рівні. Втім, проблемою є час прийому громадян, що співпадає з робочим графіком виборців, мала чисельність працівників та подекуди низький рівень їх правової освіти.
Вперше в Україні списки виборців будуть складатись не органами місцевого самоврядування чи робочими групами, створеними при місцевих органах влади, а спеціально створеними органами Державного реєстру виборців. У містах обласного значення та районах у складі відповідних ОМС та РДА були створені відділи ведення Державного реєстру виборців, які здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України „Про Державний реєстр виборців” http://bit.ly/zakonreestr. Роботу цих установ на території всієї України досліджували довготермінові спостерігачі ГМ ОПОРА. 15 вересня було завершено первинне уточнення Державного реєстру виборців, під час якого всім громадянам, дані яких внесено до Реєстру було надіслано повідомлення з персональними даними. Виборці мають можливість звірити їх та в разі виявлення неточностей, звернутись до відповідного органу ведення Реєстру з заявою про їх усунення. ОПОРА проводила моніторинг роботи Органів (відділів) ведення Державного реєстру виборців (далі Реєстру) щодо: Активності виборців під час уточнення та зміни своїх персональних даних в Реєстрі;
Рівня правової освіти працівників ОРВ; Укомплектованості кадрами ОРВ та рівня їх матеріально-технічного забезпечення.
Рівень правової освіти працівників Органів ведення Реєстру. До прикладу, в Одеській та Закарпатській областях зафіксовані факти перевірки своїх персональних даних виборцями в Реєстрі шляхом телефонних дзвінків до ОРВ. Це прямо порушує норму Закону України «Про Державний реєстр виборців», в розділі про порядок звернення виборців щодо перевірки, або включення персональних даних до Реєстру. Такий спосіб уточнення є небезпечним та може бути використаним третіми особами для отримання конфіденційної інформації про громадян. У Миколаївській області зафіксовано випадки співпраці та надання інформації ОРВ СБУ та обласній прокуратурі, що також є прямим порушенням Закону. Органи ведення Реєстру можуть надавати інформацію з бази даних лише за рішенням суду, повідомляючи при цьому відповідного виборця. Працівники відділу ведення Реєстру Нижньосірогозької РДА (Херсонська область) взагалі відмовились спілкуватись із спостерігачами та вимагали дати інформацію про те, звідки представники ОПОРИ взяли контактні дані «засекреченої установи» (органу ведення Реєстру). Наповненість посад працівників/керівників відділів ведення Реєстру та рівень матеріально-технічного забезпечення. Всі ОРВ працюють в повному складі, практично відсутні вакантні місця. Органи ведення Реєстру фінансуються з місцевих бюджетів, тому їх штат мінімальний. Видатки на організаційне забезпечення також є дуже скромним. Значною підтримкою для забезпечення роботи Державного реєстру виборців є міжнародна технічна допомога. Так, ОБСЄ було забезпечено майже тисяча комп’ютерів та принтерів на загальну суму 1.6 млн. євро. Втім, значна частина громадян не отримала ці повідомлення. Для прикладу, через незадовільний стан поштових скриньок в багатьох «спальних» районах Києва виборцям не було доставлено повідомлення про необхідність уточнення даних в Державному реєстрі. Так сталося у Шевченківському (вул. Салютна, вул. В.Піка), Святошинському (вул. Тулузи, вул. Зодчих. вул. Героїв Космосу), Дарницькому районах (вул. Кіото, вул. Братиславська). Але, у закріплених за вищезгаданими районами відділах ведення державного реєстру відповіли, що повідомлення надсилали. В багатьох будинках стан поштових скриньок настільки жахливий, що громадяни ними вже не користуються (вул. Північна, бул.Ромена Роллана, вул.Березняківська). Тому, вся важлива кореспонденція передається через консьєржів або цінними листами. Проте повідомлення з відповідних відділів не передавалися ні першим, ні другим методом. Більшість громадян, що не отримали повідомлення, не вважають за потрібне перевіряти, чи є їхні імена в списках, будучи впевнені у відсутності проблеми, адже вони вже колись голосували. Інша проблема у сільських районах. У той самий час, велика кількість виборців проживає в сільській місцевості, а відділ ведення Реєстру знаходиться у райцентрі. Це ускладнює процедуру перевірки та внесення змінених даних громадянами. Але представники кандидатів, користуючись цією ситуацією, організовують довіз виборців з агітаційною та мобілізаційною метою. Такі дії зафіксовано з боку представників штабу В. Януковича в Хмельницькій області (підвозили свої прихильників до м. Славута). Також Партією регіонів України проводиться збір персональних та паспортних даних громадян за принципом «від дверей до дверей», з метою уточнення Реєстру. Такі обходи зафіксовано в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях. Представники ПРУ під час таких візитів використовують списки виборців зразка 2007 року. Проте список 2007 року на цьому етапі відрізняється від даних Державний реєстр виборців. Це стає причиною зайвих непорозумінь між працівниками відділів ведення Реєстру та громадянами.
“Регіонали” в Луганській області самостійно, без участі громадян, подають заяви до відділів ведення Реєстру про зміну персональних даних або включення осіб, що є грубим порушенням Ст. 19. Закон передбачає зміну даних реєстру виключно за власною ініціативою виборця без участі третіх осіб. Також порушується Ст. 24 (Здійснення політичними партіями публічного контролю ведення Реєстру), в якій описано процедуру щодо участі партій у перевірці. Законом визначено, що партії можуть здійснювати перевірку бази даних, яку їм надає розпорядник Реєстру. Але в цьому випадку ПРУ користується застарілими списками 2007 року. Тому можна вважати, що дії які вчинені вищезгаданими групами – суперечать Закону України „Про Державний реєстр виборців” Цікаво, що у м. Бердянськ Запорізької області у 99 тис. виборців не правильно вказано місце народження у даних Реєстру. Причиною цього стала механічна помилка члена робочої групи у 2007 р. під час роботи в програмі MS Excel. У м. Бердянськ до відділу ведення надійшло більш 5 тис. звернень щодо виправлення помилки в графі «Місце народження». Але, важливо, що цієї графи немає (і раніше не було) у формі списку виборців (Постава ЦВК № 198 від 16.10.2009), тому помилка жодним чином не впливає на реалізацію права голосу, про що повідомлено виборців. В Херсонській та Сумській областях зафіксовано візити до виборців невідомими групами громадян. В Херсонській області вони називають себе „Незалежна соціальна служба”. У зв’язку тим, що за останні 14 днів появу таких груп в Сумській області зареєстровано в Ромнах, Тростянці, Охтирці, Кролевці та однойменних районах, голова відділу адміністрування Державного реєстру виборців Сумської ОДА Ірина Білан звернулась з відповідною заявою до управління СБУ в Сумській області. Варто зазначити, що працівники відділів ведення Державного реєстру виборців намагаються працювати максимально якісно. Так у Берегівському, Виноградіському та Хустському районах (Закарпатська обл.) практикують виїздні засідання відділу у селах району. В багатьох регіонах органи ведення Реєстру для того, щоб дати можливість всім охочим перевірити свої дані або внести уточнення, працюють до сьомої години вечора та у вихідні дні. Деякі відділи складають «унікальні» графіки прийому громадян. Наприклад в Нікополі, за особливим розкладом перевірка відбувається в алфавітному порядку. У вересні перевірялися прізвища, що починалися на «А, Б,В,Г,Ґ», у жовтні - «Д, Е, Є, Ж, З, И, І, Ї, Й». Втім, такий графік роботи прямо порушує права виборців. В Законі ніяким чином не обумовлено обмежень в порядку звернення громадян до органів ведення Реєстру. Варто також зупинитися на проблемі отримання інформації національними меншинами. В Берегівському р-ні та м. Берегово (Закарпаття), де проживає велика кількість угорськомовного населення відділи ведення Реєстру дали оголошення до місцевих та обласної угорськомовних газет з оголошенням щодо можливості перевірити свої дані. В м. Берегово проводиться робота з ромським населенням через неформальних лідерів громад (баронів). Неписьменним громадянам надається допомога в оформленні відповідних заяв. В західних та центральних регіонах високу активність громадян щодо перевірки та уточнення власних даних було зафіксовано до 31-го жовтня. Під час тритижневого карантину активність виборців різко знизилася, подекуди практично припинилася. Зараз явка почала знову рости, у Львівській та Вінницькій областях в відділах ведення Реєстру зафіксовано черги.
Законодавчий аспект виборчої кампанії 2010 року
Одним із елементів якісного та об’єктивного моніторингу виборчої кампанії є спостереження за дотриманням строків та процедур зазначених у Законі України «Про вибори Президента України». Однак здійсненню цього процесу заважають прогалини та суперечності у чинному законодавстві. Причиною цього є бездіяльність Верховної Ради України. Наведемо лише декілька прикладів того, як діючий виборчий закон ускладнює проведення виборчої кампанії.
1. Однією із перших була порушена норма Закону України «Про вибори Президента України», що стосується порядку утворення виборчих дільниць: згідно до ч.6 ст.201 ЗУ «Про вибори Президента України» подання щодо утворення звичайних виборчих дільниць вносяться до окружних виборчих комісій виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад не пізніш як за шістдесят днів до дня виборів. Тобто такі подання повинні були б бути у ОВК вже 18 листопада 2009 року. Однак фізично зробити це виконкоми місцевих рад не змогли, оскільки ОВК були створені відповідно до ч.2 ст.232 ЗУ «Про вибори Президента України», 27 листопада 2009 року, а тому отримувати відповідні подання до 27 листопада було нікому. І хоча ЦВК своєю постановою №141 від 30 вересня 2009 року у Календарному плані основних організаційних заходів з підготовки та проведення виборів Президента України зазначила, що до 17 листопада 2009 року органи місцевого самоврядування мали лиш підготувати подання щодо утворення звичайних виборчих дільниць, норму закону про строки внесення таких подань порушено. 2. Прогалиною в законі є відсутність в ч.7 ст.203 ЗУ «Про вибори Президента України» згадування про те, хто і коли має зробити подання до ОВК про утворення спеціальних виборчих дільниць. ЦВК змушена була на свій розсуд врегулювати це питання у Рекомендаціях з питань утворення звичайних і спеціальних виборчих дільниць з виборів Президента України 17 січня 2010 року, що були затверджені Постановою № 314 від 11 листопада 2009 року. ЦВК визначила, що відповідні подання вносять до ОВК також виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад. 3. Недоліком цього закону є й відсутність вимоги до кандидатів в Президенти вносити подання стосовно кандидатур до складу окружних та дільничних виборчих комісій в електронному вигляді. Це суттєво ускладнило роботу ЦВК, а згодом і ОВК, з утворення виборчих комісій нижчого рівня. Як приклад, ЦВК утворило ОВК своєю постановою лише в останній, відведений законом день. На нашу думку, одна із причин – затримка із формуванням електронної бази кандидатів в ОВК. 4. Складною для виконання буде норма ч.1 ст. 204 ЗУ «Про вибори Президента України», згідно з якою не допускається утворення виборчих дільниць на території кількох населених пунктів. У 2004 році цю норму фактично проігнорували. 5. Незрозумілою є процедура прийняття дільничною виборчою комісією рішення про внесення змін до списків виборців. У випадку коли йдеться про внесення змін до попереднього списку виборців, ДВК може лише звернутися до відповідних органів ведення Державного реєстру виборців щодо уточнення відомостей. Щодо внесення змін до уточненого списку виборців, процедури, до яких може вдатись ДВК, на відміну від старої редакції ЗУ «Про вибори Президента України» та діючого ЗУ «Про вибори народних депутатів України», не вказано, а існуючі норми суперечать одна одній: так згідно з п.4 ч.2 ст.355 ЗУ «Про вибори Президента України» підставою для внесення змін до уточненого списку виборців є рішення ДВК. У свою чергу ч.3 ст. 356 ЗУ «Про вибори Президента України» вказує, що на підставах, зазначених у ч.2 ст. 35, таке рішення ДВК не приймає. п.1 ч.1 ст.277 ЗУ «Про вибори Президента України» до повноважень ДВК належить внесення змін до списку виборців. Однак в законі відсутні норми, що вказують у яких випадках ДВК може застосувати це своє повноваження. І хоча, як видно з вище наведеного, ДВК фактично не має можливості вносити зміни до списків виборців, насторожує ч.5 ст. 328 ЗУ «Про вибори Президента України», якою громадянину надано право не пізніше ніж за одну годну до закінчення голосування подати до ДВК скаргу щодо неточностей у списку виборців. Адже, посилаючись на цю норму закону, ВК можуть приймати рішення про внесення змін до уточнених списків виборців у день голосування. Негативний приклад аналогічних дій ми бачили під час попередніх виборів, коли виборчі комісії часто ігнорували норму іншого виборчого закону про заборону вносити зміни до списків виборців у день голосування. Тобто суперечність різних норм ЗУ «Про вибори Президента України» спричиняє різночитання та різне трактування змісту закону.
6. На відміну від ЗУ «Про вибори народних депутатів України» в цьому законі, а саме в ст. 75, не вказано, яким чином виборча комісія розподіляє між своїми членами бюлетені та аркуші списків виборців для організації голосування у приміщенні для голосування та за його межами. 7. Змінюючи певні статті закону, депутати не привели у відповідність одна одній різні статті. Не зрозуміло, яка кількість членів ДВК є мінімальною для її утворення: так ч.1 ст. 249 ЗУ «Про вибори Президента України» зазначає, що ДВК утворюється у кількості не менше 12 осіб, а ч.8 ст. 2410 цього ж закону вказує, що, якщо «кількість запропонованих до складу виборчої комісії осіб становить менше 10 осіб», комісію утворюють у кількості 9 осіб.
Унісши в закон норму про попередні списки виборців, законодавець не виписав, куди вони зникають. Оскільки згідно ч. 12 ст.78 ЗУ «Про вибори Президента України» він не належить до переліку документів, що запаковуєть в пакет «Список виборців» та транспортується до ОВК. 8. Насторожує також форма викладу нової статті Кримінального кодексу України, а саме ст. 158-111 «Голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз». З цього формулювання може скластись думка, що декількаразове голосування на різних виборчих дільницях порушенням закону не буде, а відповідно кримінальної відповідальності за собою не тягне. 9. Чинний на сьогодні ЗУ «Про вибори Президента України» не дозволяє здійснювати спостереження за ходом виборчого процесу громадським організаціям. 10. Норми цього закону також можуть ускладнити можливість реалізації своїх прав спостерігачам від кандидатів в Президенти України та представникам ЗМІ, оскільки містять спрощену процедуру прийняття рішення про позбавлення права присутності на засіданні виборчої комісії осіб, які мають на це право згідно із законом (замість 2/3 від складу в ЗУ «Про вибори народних депутатів» є 50%+1 від складу в ЗУ «Про вибори Президента України», а в день голосування взагалі – простою більшістю присутніх на засіданні членів комісії). Недосконалість ЗУ «Про вибори Президента України» призводить до того, що багато питань змушена регулювати ЦВК своїми постановами, хоча згідно з ст. 1412 ЗУ «Про вибори Президента України» підготовка та проведення виборців Президента України регулюється в першу чергу законами. Внесення змін до діючого ЗУ «Про вибори Президента України» викликане й необхідністю виконати рішення Конституційного Суду України (справа про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України) від 19 жовтня 2009 року N 26-рп/2009. Також слід звернути увагу і на окремі рекомендації, викладені у спільному висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) та Бюро демократичних ініціатив та прав людини ОБСЄ, щодо Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань виборів Президента України» від 21 серпня 2009 року № 1616-VI. Значну частину цих та інших не вказаних нами проблем повинна негайно врегулювати Верховна Рада України, внісши зміни до ЗУ «Про вибори Президента України». На сьогоднішній день найближчим до прийняття в цілому є проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України» (реєстр. №5263-2 від 30.10.09 р.), внесений Президентом України та прийнятий ВРУ за основу. Саме цей законопроект усуває серйозні прогалини чинного закону та враховує вище згадані рішення Конституційного Суду України та окремі рекомендації, викладені у спільному висновку Європейської комісії “За демократію через право” (Венеціанська комісія) і Бюро демократичних ініціатив та прав людини ОБСЄ.
Однак звертаємо увагу народних депутатів на необхідність коректування цього законопроекту, оскільки через затягування із його розглядом, окремі строки, зазначені в цьому документі, вже пройшли. Це стосується, зокрема, і строків, зазначених в ст. 691 «Офіційні спостерігачі від громадських організацій». Оскільки в разі прийняття цього законопроекту в цілому без змін, громадські організації, які відповідають вимогам, зазначеним у законі, не зможуть звернутися до Центральної виборчої комісії з клопотанням про дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів, через закінчення строку звернень, який мав закінчитися 27 листопада. Тому в такій відповідальній ситуації досить дивним є позиція двох найбільших депутатських фракцій, лідери яких балотуються у Президенти України.
Спочатку вони спільно проголосували за ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України» N 1616-VI від 21.08.2009 р. в цілому та за подолання вето Президента України. Згодом представники обох фракцій підготували проекти змін до цього закону: від БЮТ - народний депутат України В. Писаренко (законопроект №5263 від 22.10.2009 р.), від Партії регіонів - народний депутат України О. Лукаш (законопроект №5263-1 від 29.10.09 р.). У листопаді ВРУ голосами представників фракцій Партії регіонів та «Наша Україна – Народна самооборона» прийняли за основу законопроект №5263-2 від 30.10.09 р. (суб’єкт законодавчої ініціативи – Президента України В. Ющенко). Профільний Комітет ВРУ підготував законопроект до другого читання. ВРУ вже двічі включала це питання у порядок денний 19 та 20 листопада 2009 р. Однак до реального вирішення питання, тобто голосування у другому читанні та в цілому за законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України», у депутатів двох найбільших фракцій руки ніяк не дійдуть. Затягування із розглядом цього законопроекту гальмує процес вдосконалення виборчого законодавства та створює значні перешкоди в організації виборів. На нашу думку, дві політичні сили, представлені у парламенті найбільшими фракціями, повинні зійтися на позиції, що вибори Президента України повинні відбуватися згідно з виборчим законодавством, яке створює рівні можливості для усіх учасників виборів. Лише за цих умов результати виборів будуть легітимними в очах українського суспільства та світової спільноти.
ПРИМІТКИ
Окремі витяги із ЗУ «Про вибори Президента України» та Кримінального кодексу України: 1 Звичайні виборчі дільниці утворюються окружними виборчими комісіями за поданням виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад, а у разі відсутності таких органів - за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів, голів районних у містах рад або посадових осіб, які відповідно до закону здійснюють їх повноваження. Зазначені подання вносяться не пізніш як а шістдесят днів до дня виборів. Окружна виборча комісія своїм рішенням визначає межі кожної звичайної виборчої дільниці та перелік будинків, що входять до неї, а також місцезнаходження дільничної виборчої комісії. 2 Окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п'ятдесят днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб. 3 Спеціальні виборчі дільниці утворюються окружними виборчими комісіями за місцем розташування відповідних закладів чи установ або за місцем приписки судна чи полярної станції. 4 Для проведення голосування та підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.
5 Зміни до уточненого списку виборців на звичайній виборчій дільниці вносяться на підставі рішення дільничної виборчої комісії. 6 При внесенні змін до уточненого списку виборців на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, рішення дільничною виборчою комісією не приймається. 7 Дільнична виборча комісія щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України: 1) здійснює контроль за додержанням та однаковим застосуванням законодавства про вибори Президента України; 10) розглядає звернення, заяви і скарги з питань внесення змін до списку виборців, організації та проведення голосування і підрахунку голосів на виборчій дільниці та в межах своїх повноважень приймає щодо них рішення; 8 Скарга, зазначена у частині четвертій цієї статті, може бути подана не пізніше ніж за одну годину до закінчення голосування. 9 Дільнична виборча комісія утворюється відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за двадцять шість днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря та інших членів комісії у кількості не менше дванадцяти осіб. 10 У разі якщо у встановлений частиною другою цієї статті строк не надійшли подання щодо складу дільничної виборчої комісії або якщо кількість запропонованих до складу виборчої комісії осіб становить менше десяти осіб, дільнична виборча комісія утворюється окружною виборчою комісією за поданням її голови у кількості дев'яти осіб, з обов'язковим урахуванням усіх поданих кандидатур від кандидатів на пост Президента України. Кандидатури до складу дільничної виборчої комісії у цьому випадку можуть бути запропоновані голові окружної виборчої комісії іншими членами цієї комісії. 11 Стаття 158-1. Голосування виборцем на виборчій дільниці більше ніж один раз
11. Голосування виборцем, який бере участь у виборах або референдумі на виборчій дільниці більше ніж один раз, карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
12 Підготовка і проведення виборів Президента України регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про Центральну виборчу комісію", іншими законами України, постановами Верховної Ради України про призначення виборів Президента України, а також іншими актами законодавства, прийнятими відповідно до цього Закону.

 

Вівторок, 20 вересня 2011, 2:47

Теґи

: політичні партії, ЦВК


 
     

E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Звіти спостерігачів

Важливо

Відео коментар

«Виборчі списки: алгоритми перевірки і уточнення» Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:18

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 0,93567490577698 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0