Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Баланс інтересів у референдумі

Світлана Конончук,

Керівник Програми демократизації політичних інститутів УНЦПД

19.12.12

Сьогодні українці, занепокоєніруйнацією держави під дахом перерозподілу ресурсів в інтересах небагатьох, виявляють свої вимоги і волю до змін. Солідарні дії Майдану потребують не тільки бажання, але й сильних інструментів реалізації прагнень людей.

Одним із таких механізмів, які мають застосовуватися у по-майданний час, є, безумовно, референдум як спосіб безпосереднього ухвалення рішень народом.Він має працювати нарівні із консультаціями і виборами як засобами делегування політичної волі.

Його сила неймовірно велика, адже якимось рішенням усіх виборців може бути підтримано або відхилено якесь рішення, тому цей інструмент повинен виключати можливість зловживання ним і викликати довіру до його результатів. Як спортивне авто потребує належних доріг, так і референдуму необхідна правова основа.

Наразі чинний закон «Про всеукраїнський референдум» від 2012 року не закладає належної правової основи. Цілий рік автори закону уникають відвертої дискусії з низки принципових питань, граючи в пінг-понг щодо окремих понять, підміняючи їх і очікуючи можливості застосувати референдум в інтересах збереження влади, бо тільки їй підпорядковані і тільки нею контролюються всі етапи  референдуму. За цього референдум розглядається ними як  якийсь ультраполітичний засіб, що протиставляється всім іншим.

Тому  не можна дозволити кому би то не було скористатися референдумом до тих пір, поки він не буде забезпечений різностороннім контролем з боку суспільних груп.

Упродовж останніх декількох місяців учасники неурядовоїКоаліції «За чесний референдум» у співпраці з фракціями опозиції  йпредставниками міжнародних організацій підготували проект змін до чинного закону і представляють ті підходи, які лягають в основу змін.

Яким чином краще забезпечити правовий грунт для народної дії?

Ось декілька (оглядово) міркувань коаліції стосовно того, якварто змінити чинний закон у принципових положеннях, переслідуючи  мету забезпечити різносторонні інтереси громадян у ході референдуму та гарантувати чесний підрахунок голосів.

1.      Баланс інтересівукомісіях з референдуму.Нинішні законодавчі правила надають перевагу в комісіях органам влади. Передбачається, що окружнікомісіїу складі 15 осіб формуютьсяЦВК за поданнямголівВерховної Ради Автономної Республіки Крим, головами обласних рад, міст Києва та Севастополя, а в тому випадку, якщо у передбачений строк подання не надійшли або в них бракує належної кількості кандидатур, такі пропозиції подають державні адміністрації.

У такий спосіб можна забезпечити створення комісій, але аж ніяк не їхню безсторонність і стійкість щодо «побажань» з боку органів влади.

Доцільно основу комісій зробити конкурентною щодо різних інтересів.  Її склад формувати із кандидатур, запропонованих самою ініціативною групою з референдуму та партіями (зареєстрованими в ЦВК як прихильники чи опоненти питання референдуму) по одній від кожного цього суб’єкта. За цього кандидатури від ініціативної групи та партій, які утворили фракції за результатами виборів, включаються без жеребкування. Жеребкування щодо решти кандидатур (тобто, від позапарламентських партій)пропонується здійснювати із врахуванням підтримки/не підтримки партією питання референдуму.Причому визначення того, які саме партії представлять свої кандидатури в окружній комісії має визначатися в кожному окрузі окремо. Такий порядок формування комісій здатен краще збалансувати різні інтереси  та забезпечити плюралістичну основу представництва в  комісіях.

2.      Рівні можливості для агітації. У нинішньому законі процедурно неправомірно обмежується право агітувати «за» чи «проти» питання референдуму.  Невідомо, якими міркуваннями керувалися автори, залишаючи таке тільки за ініціативною групою, яка, ясним чином, завжди буде здійснювати агітацію в одному, відповідному своїй задачі,  руслі, а також – ЦВК. Але такий підхід суперечить праву на вільне виявлення поглядів а також не відповідає положенням власне цього закону, де таке право декларується.

Так, у статті 22 йдеться про гарантії держави на право «громадянам України, політичним партіям та громадським організаціям, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму вільно обговорювати доцільність проведення всеукраїнського референдуму, вести агітацію щодо питань, винесених на всеукраїнський референдум, на зборах, мітингах, демонстраціях, у друкованих виданнях, аудіовізуальними (електронними) засобами масової інформації». А вже у статті 74, де деталізуються умови здійснення агітації в ЗМІ, вказано, що без угоди з ініціативною групою ЗМІ не може розміщувати матеріали агітації. Отже, варто привести закон у частині здійснення агітації до рекомендованих стандартів Ради Європи.

Необхідно надати ЗМІ можливість розміщувати матеріали агітації не лише за угодою з ініціативною групою, але й від інших суб’єктів, які зареєструвалися в ЦВК як прихильники чи опоненти питання референдуму. За цьогозобов’язати ЗМІ спеціальною познакою відзначати матеріали агітації і внести положення (відсутнє у чинній редакції закону) про однакові розцінки в ЗМІ для всіх суб’єктів агітації.

Ці мінімальні кроки дозволять створити рівні, і що дуже важливо, прозорі умови для агітації різних сторін, що зацікавлені в тому чи іншому результаті голосування.

3.      Гарантії незалежного спостереження.Законодавці пропонують прийняти як належне норму, за якою спостерігати за ходом референдуму можуть лише офіційні спостерігачі від ініціативної групи та міжнародні спостерігачі. Цю ідею навряд чи можнасприймати як достатню, адже таке спостереження буде доволі однобоким і тому обмеженим.

На думку фахівців Коаліції, основу для спостереження потрібно розширити й надати право мати спостерігачів, крім ініціативної групи, також партіям і громадським організаціям  (до сфер  статутної діяльності яких належать питання, пов’язані із реалізацією виборчого права), які, як ми вже знаємо, зареєструвалися у ЦВК чи то як прихильники, чи то як опоненти питання референдуму.Такі спостерігачі, на відміну від міжнародних спостерігачів, отримують статус суб᾽єкта референдуму, тобто набувають прав і мають обов’язки у процесі референдуму. Пропонований Коаліцією підхід до організації спостереження дасть  змогу забезпечити різносторонній супровід процесу референдуму та надати виборцям інформацію ще на початкових його етапах.

4.      Включення органів державної влади у процес референдуму. Питання про участь органів державної влади у процесі референдуму доволі дискусійне, й відповіді на нього діаметрально різняться. Сам закон надає право створити й ухвалити нову конституцію або  якийсь закон народу, витісняючи із цього процесу парламент і Конституційний суд та не вказуючи, в який момент виникає текст нової конституції чи законопроект, що виноситься на референдум, яким чином можна забезпечити обговорення, врахування пропозицій до законопроекту і який суб’єкт несе відповідальність за його зміст.Наслідки ж такого кроку, враховуючи специфічну організацію процесу референдуму та діяльності комісій, непередбачувані. Народ (ми, громадяни) має право на реалізацію своєї влади, але порядок такої реалізації має знайти своє правове вираження.

Коаліція, входячи із оцінки досвіду інших країн у сфері прямої демократії, базуючись на рішеннях Конституційного суду України, який тричі виносив рішення у зазначеній сфері, пропонує дотримуватися того порядку зміни Конституції, що передбачений нею самою, зберегти у процесі творення змін до Конституції як парламент він повинен схвалити проект змін), так і Конституційний суд, який має дати вердикт щодо відповідності проекту змін Конституції. Що ж стосується розробки і ухвалення референдумом нової Конституції та законів, то для збереження правового порядку основи таких процедур доцільно спочатку передбачити в чинній Конституції.  Можна критично ставитися до дій парламенту і КСУ, але неможливо писати закони, закладаючи в них ситуативні позиції.

Що ж стосується «прямого» законотворення, то наразі можна вести мову про скасування якогось закону чи його частини. У разі забезпечення  доступу до інформації про питання референдуму, вільного обговорення, збалансованого складу комісій, різностороннього спостереження, незалежних судів така процедура бачиться більш реалістичною, виваженою і корисною.


Всеукраїнський референдум (як і місцевий), безумовно, повинен отримати правову основу, відповідну унікальній вагомості і потужності цього інструменту. Першим кроком до цього має бутибаланс інтересів у ході організації референдуму та довіра до тих, хто забезпечує  його реалізацію, інакше референдум стане «суперзброєю» в руках влади, яка освятить «рішенням народу» будь-яку свою забаганку.


Інформування про діяльність Коаліції «За чесний референдум» здійснюється  за фінансової підтримки програми «MATRA» посольства Королівства Нідерланди в Україні

Теґи

: Світлана Конончук, Референдум


 
     

E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Аналітика

Важливо

Відео коментар

«Виборчі списки: алгоритми перевірки і уточнення» Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:18

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 0,94988489151001 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0