Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Законопроект про вибори: переваги та недоліки.

Проект нового закону про вибори народних депутатів України викликав досить критичні попередні оцінки міжнародних експертів з виборчого права - представників Венеціанської комісії та Міжнародної фундації виборчих систем  (IFES). Вітчизняні експерти теж звертають увагу на недоліки і пропонують варіанти їх усунення. Про недоліки нового проекту, європейський досвід  регулювання парламентських виборів та ідею кодифікації виборчого законодавства розповів  Денис Ковриженко, директор правових программ  Лабораторії законодавчих ініціатив.

Наразі йдуть дискусії про недоліки і переваги нового доопрацьованого законопроекту про вибори народних депутатів, ваша думка – це можна вважати кроком до удосконалення виборчого законодавства?

Цей законопроект навряд чи можна вважати кроком до удосконалення законодавства. З позитивних моментів – були враховані деякі рекомендації Венеціанської комісії та Бюро з демократичних інституцій та прав людини (БДІПЛ), але водночас закріплено ряд нових дискусійних положень. Доволі сумнівною є й ідея повернення до змішаної виборчої системи. Досвід виборів 1998 і 2002 року показав, що ця система сприяє провладним партіям, насамперед, - за рахунок застосування адмінресурсу та підкупу виборців в одномандатних округах.

Ваша думка з приводу іншого потенційного нововведення – виборчого кодексу. Наскільки він потрібен?

Протягом останніх років були внесені зміни до законів про місцеві вибори, вибори президента; зараз підготовлено новий проект про вибори народних депутатів.  Всі ці процеси відбувались не у напрямі узгодження регулювання, а у напрямі його розмежування: положення одних актів суперечать нормам інших. У цих умовах про кодифікацію законодавства говорити недоречно, хоча з огляду на загальноєвропейську тенденцію до прийняття виборчих кодексів, у перспективі Виборчий кодекс має бути прийнятий і в Україні.

Як щодо тези, що це потрібно виборцям - щоб люди знали в обличчя свого депутата?

Існує дуже багато виборчих систем, які дозволяють людям знати свого депутата в обличчя. Це не лише змішані чи мажоритарні системи з голосуванням в одномандатних округах. Наприклад, в Польщі застосовується мажоритарна система з голосуванням у багатомандатних виборчих округах: в окрузі може бути обрано 5 депутатів, перші п’ять кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів, потрапляють в Сейм. Поширені в Європі і різні варіанти пропорційної системи з відкритими списками, за яких виборець має можливість голосувати за певного кандидата від партії. Після голосування мандати розподіляються з урахуванням преференцій виборців.  Але там багато різних модифікацій, які дозволяють збалансувати інтереси партій і уподобання виборців. Наприклад в Чехії якщо кандидат від партії набирає 10% голосів, то він має шанс потрапити в парламент незалежно від номера в партійному списку. 

Оскільки у нас і за змішаною системою залишають закриті списки, то виборці, фактично знатимуть лише лідера партії?

Дуже часто виборці знають лише першу п’ятірку списку. Тут є ще одна проблема – за чинним законом на виборчих дільницях вивішуються інформаційні плакати з фотографіями кандидатів, передвиборними програмами та іншою інформацією. З нового законопроекту цю норму виключили -  програми партій, кандидатів, декларації про доходи будуть публікуватись лише на сайті ЦВК. Сільський виборець, який не має доступу до Інтернет, не завжди зможе зайти на сайт ЦВК. За законопроектом доступ виборців до інформації про партії і кандидатів забезпечуватимуть виборчі комісії. Але як саме цей доступ забезпечуватиметься, і чи буде під це виділено кошти, поки що незрозуміло. Крім того, за новим законопроектом кандидати в одномандатних округах не зобов’язані мати перевиборні програми, а тому зрозуміти, чим вони займатимуться в парламенті пересічному виборцю буде непросто.

Як відбуватиметься голосування по мажоритарній складовій змішаної системи?

У мажоритарному окрузі обраним вважатиметься кандидат, який набере більше голосів, ніж будь-хто з його конкурентів. Простіше кажучи, якщо в окрузі балотується 21 кандидат, і всі набрали по 4.5%, а один - 10% він перемагає, решта голосів згорають.

Як балотуватимуться самовисуванці?

За законопроектом самовисунутись зможе будь-який виборець, який внесе заставу у розмірі 12 мінімальних зарплат (приблизно 12 000 грн.) і подасть до окружної комісії стандартний перелік документів (заяву про реєстрацію, автобіографію тощо). На відміну від президентських виборів (де кандидати вносили заставу у розмірі 2 500 000 грн.), розмір застави на майбутніх парламентських виборах дозволить балотуватись фактично будь-якому представнику так званого „середнього класу”. Хоча за пропонованого розміру застави може виникнути інша проблема – в кожному з округів балотуватиметься значна кількість кандидатів, що може дезорієнтувати виборців і ускладнити підрахунок голосів.

Які недоліки законопроекту в частині формування комісій і як  визначатиметься представництво самовисуванців у комісіях?

Самовисуванці будуть представлені лише у дільничних комісіях, і то – не гарантовано, адже щодо внесених ними кандидатур до складу дільничних комісій проводитиметься жеребкування. Вони могли б бути представлені і в окружних комісіях, але для цього у новому законопроекті потрібно кардинально переглянути процедуру формування комісій і реєстрації кандидатів: спочатку ЦВК мала б зареєструвати кандидатів в округах, після цього – сформувати склад окружних комісій з урахуванням пропозицій кандидатів-мажоритарників. Натомість законопроектом пропонується інший підхід - ЦВК спочатку формуватиме окружні комісії, а останні – реєструватимуть кандидатів в округах.

Передбачена проектом процедура формування складу комісій загалом далека від досконалості. По-перше, ті парламентські партії, які взагалі не висуватимуть кандидатів і не матимуть жодного відношення до виборчого процесу, зможуть бути представлені у складі комісій (оскільки фракції згідно із законопроектом матимуть гарантоване представництво в комісіях). По-друге, формування комісій за поданнями фракцій сприятиме Партії регіонів та Компартії, які утворили власні партійні фракції, а отже - матимуть гарантоване представництво в комісіях, і не сприятиме опозиції: всі партії, що входять до складу фракцій БЮТ та Блоку НУНС будуть представлені в комісіях лише одним представником від кожної фракції. По-третє, пропонована система гарантує представництво в комісіях парламентським партіям і не гарантує – позапарламентським.

На мій погляд, комісії мають формуватись за поданнями не фракцій, а партій. При цьому представництво парламентських партій в комісіях варто було б обмежити, наприклад – 50%, а решту посад в комісіях – розподілити між позапарламентськими партіями та самовисуванцями. Але це – питання для політичних дискусій.

Чи виведена вже формула фінансування передвиборної кампанії – які види агітації фінансуватиме держава, а які – суб’єкти виборчого процесу?

Згідно з чинним законом про парламентські вибори держава фінансує виготовлення інформаційних плакатів про партії і блоки, надає безкоштовний ефір на державному телебаченні і радіо та фінансує друк передвиборних програм в державних ЗМІ. Розробники нової версії закону про парламентські вибори всі ці форми підтримки вирішили ліквідувати. Це рішення досить сумнівне – в більшості країн Європи держава фінансує певні види агітаційної діяльності: надає безкоштовний ефір для дебатів, частково відшкодовує партіям витрати на вибори, забезпечує надання приміщень для агітації тощо. Повне скасування державного фінансування агітації не лише суперечитиме європейській практиці, але й посилить залежність партій від великого капіталу, сприятиме політичній корупції, ускладнить здійснення агітації тими партіями, які не матимуть достатньо коштів і не зможуть дозволити собі придбання ефірного часу на телебаченні. Можна вести довгі дискусії про можливі форми державної підтримки партій і кандидатів, але особисто я переконаний: держава має виділяти учасникам виборчих перегонів безкоштовний ефір на телебаченні і радіо та фінансувати друк інформаційних плакатів (або буклетів) для партій і кандидатів.

Чи є в законопроекті інші слабкі місця, на які варто звернути увагу?

Таких слабких місць багато: проектом не визначено критерії утворення виборчих округів, встановлено стислі строки оскарження виборчих порушень, збережено непрозорість фінансування виборів, передбачено можливість внесення змін до списків виборців у день голосування. У дещо видозміненому вигляді збережено процедуру голосування за відкріпними посвідченнями („тимчасова зміна місця голосування без зміни виборчої адреси”), до того ж – без належного контролю за таким голосуванням з боку суб’єктів виборчого процесу. Для голосування „на дому” виборцям достатньо буде подати відповідні заяви без будь-яких підтверджуючих документів. Проект створює нерівні умови для ведення агітації: у загальнодержавному окрузі кандидати зможуть почати агітацію раніше за кандидатів в одномандатних округах. Збережено у ньому і ті положення в частині регулювання агітації, які критикувались зарубіжними експертами. Наприклад, поняття політичної реклами все ще залишається розмитим, на комерційні та друковані ЗМІ покладено низку обов’язків, нетипових для більшості європейських країн. Знову знайшла відображення заборона на поширення інформації про партії і кандидатів протягом 20 хвилин до та після трансляції їх агітації, яку дуже складно виконати на практиці. Одним словом, Міністерству юстиції та народним обранцям ще буде над чим попрацювати.

П'ятниця, 23 вересня 2011, 15:57

Теґи

: оскарження, міжнародні рекомендації, Венеціанська комісія


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Учасники процесу реформування

Важливо

Відео коментар

«Виборчі списки: алгоритми перевірки і уточнення» Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:18

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 4,213219165802 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0