Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Пропозиції Робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори щодо рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ у проекті Закону «Про вибори народних депутатів України»

Пропозиції Робочої групи з питань удосконалення законодавства про вибори щодо рекомендацій Венеціанської комісії та  ОБСЄ/БДІПЛ у проекті Закону «Про вибори народних депутатів України»


Зауваження, які висловлені у попередньому проекті спільної оцінки Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ проекту Закону України "Про вибори народних депутатів України", що рекомендуються до врахування


 

№ п/п

Зауваження

Пропозиції щодо способу врахування або коментарі

1.

Пункти 22, 45, 115

Підвищення прозорості виборів шляхом публікації всіх рішень виборчих комісій на веб-сайті ЦВК.

Можливо врахувати. Водночас звертаємо увагу на те, що надсилання всіх рішень дільничних та окружних виборчих комісій до ЦВК потребуватиме збільшення фінансування цих комісій, значного технічного оновлення засобів зв’язку тощо.

2.

Пункт 25.

Позитивним сигналом в контексті збільшення прозорості є декілька положень, які вимагають, щоб інформація стосовно створення виборчих округів і дільниць публікувалася ЦВК й окружними виборчими комісіями в національних і регіональних СМІ. Це гарантуватиме, що виборці будуть поінформовані в національних і регіональних ЗМІ щодо створення округів і дільниць та їхнього розташування. Рекомендується, щоб вся необхідна інформація була розміщена також на веб-сайті ЦВК.

Може бути враховано у частині третій статті 18 "Виборчі округи" та частині сьомій статті 19 "Виборчі дільниці" шляхом зазначення, що відповідна інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.


 

3.

Пункт 24.

Рекомендується передбачити в законі чіткі критерії для визначення меж виборчих округів та поважати адміністративно-територіальний розподіл країни.

Питання буде вирішено у законі про територіальну організацію виборів.

4.

Пункт 30.

ЦВК юридично не несе відповідальність за діяльність окружних виборчих комісій, незважаючи на те, що вона володіє правом здійснювати нагляд за їх діяльністю. Рекомендовано внести роз’яснення щодо цієї статті.

Наявність цієї норми обумовлена особливостями внутрішнього законодавства. Ця норма стосується виключно питань цивільно-правових відносин (зокрема майнових) та жодним чином не пов’язана з питаннями здійснення контролю Центральної виборчої комісії за діяльністю окружних виборчих комісій в рамках виборчого процесу.

5.

Пункт 31.

Стаття 26 законопроекту включає в себе детальний перелік осіб, які не можуть бути членами окружних виборчих дільниць або територіальних виборчих дільниць. Вона забороняє бути членом виборчої комісії особам, що скоїли навмисний злочин. Це обмеження має надзвичайно широкий характер і не є пропорціональним як і у випадку з пасивним виборчим правом. Мають бути висловлені міркування стосовно змін в цьому розділі, які відображатимуть зв’язок між типом і тяжкістю скоєного злочину та обов’язками, пов’язаними із діяльністю члена виборчої комісії.


 

Може бути враховано у частині третій статті 26 "Вимоги до членів окружної чи дільничної виборчої комісії" шляхом встановлення, що до складу окружної чи дільничної виборчої комісії не можуть входити громадяни, які мають судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.

6.

Пункт 32.

Статтею 26 законопроекту передбачено, що "на посаду голови, заступника голови та секретаря окружної виборчої комісії можуть бути призначені особи, які пройшли навчання, для роботи на керівних посадах у складі окружної виборчої комісії, що організовує Центральна виборча комісія". Це є позитивними змінами, втім, через це положення виникає низка питань, наприклад, як обираються кандидати на навчання та коли оголошується розклад цих навчань.


 

Враховуючи, що положення законопроекту набирає чинності з 1 січня 2013 року (тобто не буде застосовуватися на чергових парламентських виборах), питання його практичного втілення будуть регулюватися іншими законодавчими актами та рішеннями Центральної виборчої комісії.

7.

Пункт 43.

У статті 35 визначається, що протоколи всіх засідань виборчої комісії мають бути в письмовій формі. Однак, немає жодних посилань на публічний доступ до протоколів засідань. Протоколи виборчих комісій мають бути доступними для всіх учасників виборчого процесу за їх запитом.

Закон України "Про доступ до публічної інформації" гарантує доступ до публічної інформації у всіх сферах суспільного життя. Дублювати відповідні законодавчі положення у виборчому законі немає потреби через відсутність будь-яких особливостей.

8.

Пункт 59.

Стаття 50 законопроекту наголошує, що банківська установа повинна повертати партії будь-які невикористані кошти на підставі запиту цієї партії. З іншого боку, будь-які невикористані кошти на рахунку кандидата від одномандатного округу будуть переведені до державного бюджету. Немає логіки у різному відношенні до невикористаних коштів партії та кандидата від одномандатного округу, слід винести на розгляд питання припинення такої дискримінаційної практики

Може бути враховано у частині одинадцятій статті 50 "Формування виборчого фонду та використання його коштів". Разом з тим, механізм такого врахування потребує додаткового обговорення.

9.

Пункт 60.

Стаття 48 законопроекту забороняє здійснення будь-яких виплат з поточних рахунків кандидатів після 15:00 у переддень виборів. Це може виявитися занадто суворим обмеженням, оскільки кандидати повинні мати час на оплату усіх рахунків, які можуть надійти після встановленого часу. Було б більш правильним заборонити будь-які нові витрати чи сплату нових рахунків, пов’язаних з проведенням передвиборчої кампанії, які були здійснені після встановленого кінцевого терміну.

Може бути враховано у частині дев’ятій статті 48 "Виборчий фонд партії, кандидата у депутати в одномандатному окрузі" шляхом встановлення більш складної процедури витрачання коштів з 15 годині останнього дня перед днем голосування до моменту закриття рахунку (наприклад за дозволом Центральної виборчої комісії).


 

10.

Пункти 61, 62.

Як раніше рекомендували ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанська комісія, закон повинен вимагати оприлюднення до і після виборів інформації щодо джерел, обсягів фінансових внесків, а також видів та обсягів витрат виборчого фонду партії протягом кампанії. Це забезпечить вчасне і відповідне інформування громадськості щодо фінансування передвиборчої кампанії і збільшить прозорість процесу. Закон повинен передбачати незалежний моніторинг фінансування політичних партій та передвиборчих кампаній. Він також має встановлювати ефективні, пропорційні та переконливі санкції за порушення положень щодо фінансування передвиборчих кампаній.

У законопроекті (частина шоста статті 49) враховано неодноразові пропозиції Венеціанської Комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо необхідності оприлюднення фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів.

Водночас питання встановлення ефективних та пропорційних санкцій (зокрема, фінансових) за порушення положень законодавства щодо фінансування передвиборчих кампаній потребує додаткових коментарів з урахуванням досвіду інших країн.

11.

Пункт 67.

Стаття 63 законопроекту передбачає, що інформація, яка міститься в документах, що надається до Центральної виборчої комісії під час реєстрації кандидатів, повинна бути відкритою та доступною громадськості, але не уточнює, яким саме шляхом вона стає відкритою громадськості. Слід ретельно розглянути пропозицію щодо публікації документів на веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Може бути враховано у частині восьмій статті 58 "Порядок реєстрації кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі" та частині восьмій статті 59 "Порядок реєстрації кандидатів у депутати в одномандатних округах" шляхом визначення обов’язку Центральної виборчої комісії оприлюднювати відповідну інформацію про кандидатів у депутати на своєму офіційному веб-сайті.


 

12.

Пункт 73.

У статті 61 законопроекту міститься перелік характерних причин щодо попередження кандидата чи партії з боку Центральної виборчої комісії та окружних виборчих комісій. Видані попередження публікуються в загальнонаціональних, регіональних або місцевих друкованих засобах масової інформації відповідно. Також варто розглянути питання щодо одночасної публікації всіх попереджень на веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Може бути враховано у частині третій статті 61 "Попередження та скасування реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати" шляхом визначення обов’язку Центральної виборчої комісії оприлюднювати попередження на її офіційному веб-сайті.

13.

Пункт 77.

Стаття 66 законопроекту передбачає, що засоби масової інформації мають намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, яку мають намір оприлюднити, з одного або більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. Це положення, яке застосовується до засобів масової інформації, є незвичним, оскільки стосується тільки інформації, пов’язаної з виборами. Питання інформаційних джерел засобів масової інформації повинне краще регулюватися законом про телерадіомовлення і повинне застосовуватися завжди, а не тільки під час виборів. Такий вид вимоги може також призвести до самоцензури в засобах масової інформації через їх побоювання порушити закон. Це також може мати негативний вплив на свободу висловлення. Рекомендується переглянути та скасувати це положення.

Відповідні положення законопроекту варто оцінювати з урахуванням спеціального законодавства, яким визначено, що ЗМІ в Україні мають використовувати достовірні джерела інформації завжди, а не тільки під час виборів (зокрема, пункт 2 частини третьої статті 26 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", пункт "б" частини першої статті 60 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

14.

Пункт 80.

Стаття 71 передбачає надання ефірного часу для передвиборчої агітації теле- і радіостанціями державної і комунальної форм власності між 19 та 22 годинами. Положення в нинішньому законі щодо визначення ефірного часу, який надається кандидатам теле- і радіостанціями, не відображено в проекті закону. Ці деталі повинні передбачатися в законі, щоб уникнути будь-якої плутанини щодо того, скільки часу виділено кожному кандидату.

Відсутність у законопроекті положень, аналогічних чинному Закону України "Про вибори народних депутатів України", пов’язано з тим, що на відміну від чинного Закону законопроект не передбачає проведення передвиборної агітації у електронних (аудіовізуальних) засобах масової інформації за рахунок коштів Державного бюджету України. Разом з тим, інші положення статті 71 законопроекту, зокрема, щодо визначення попереднього розкладу ефірного часу трансляції передвиборних агітаційних теле-, радіопрограм повинні дозволити уникнути будь-якої плутанини щодо того, скільки часу виділено тій чи іншій партії або кандидату.

15.

Пункт 85.

Стаття 68 законопроекту закликає органи місцевого самоврядування та місцеві виконавчі органи виділити місця для друкування матеріалів передвиборчої агітації. Хоча може здаватися, що тут застосований загальний принцип однакового ставлення до кандидатів, було б краще, якби ця стаття встановлювала, що виділення місць повинно здійснюватися з додержанням принципу рівних умов. Було б корисно точно визначити друковану площу, на яку має право кожна партія і кандидат, щоб уникнути суперечок.

Рекомендація, потребує додаткових коментарів, оскільки відповідна норма частини дванадцятої статті 68 законопроекту має на меті лише законодавчо визначити обов’язок місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування не пізніше встановленого законом строку відвести місця та обладнати стенди, дошки оголошень у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Питанням забезпечення додержання принципу рівних умов при визначенні друкованих площ у друкованих засобах масової інформації, на які мають право кожна партія і кандидат, присвячені інші частини зазначеної статті законопроекту.

16.

Пункт 90.

Уповноважені особи представляють інтереси партій і кандидатів відносно інших суб‘єктів виборчого процесу. Вони можуть брати участь у зустрічах окружних виборчих комісій та дільничних виборчих комісій, бути присутніми в дільничній виборчій комісії під час голосування та підрахунку голосів. Слід включити чітке право бути присутнім на зустрічі дільничної виборчої комісії перед голосуванням для спостереження за відкриттям роботи дільничної виборчої комісії.

Зауваження потребує додаткових коментарів, оскільки пропозиція вже врахована у тексті частини четвертої статті 83 законопроекту, що передбачає участь кандидатів у депутати, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій, офіційних спостерігачів, представників засобів масової інформації у підготовчому засіданні дільничної виборчої комісії, що проводиться у день голосування до початку голосування.

17.

Пункт 93.

Положенням, яке викликає занепокоєння, є положення про дозвіл офіційним спостерігачам "вживати всіх необхідних заходів щодо припинення протиправних дій під час голосування і підрахунку голосів виборців в дільничній виборчій комісії". Це право є занадто широким і деякі суб’єкти виборчого процесу потенційно могли б зловживати таким правом. Краще було б зазначити, що офіційні спостерігачі повинні негайно повідомити дільничну виборчу комісію, окружну виборчу комісію, Центральну виборчу комісію чи інші відповідні органи влади, якщо вони помітять дії, які вважатимуть незаконними, ніж вживати таких дій самостійно.

Може бути враховано у частині дев’ятій статті 77 "Офіційні спостерігачі від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій" шляхом визначення права офіційних спостерігачів повідомляти правоохоронні органи про протиправні дії під час голосування та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці.

18.

Пункт 95.

У статті 78 є вимога що, якщо дві чи більше груп спостерігачів від іноземних держав чи міжнародних організацій захочуть координувати свою діяльність, то вони мають це узгодити з ЦВК. Важко визначити, яка мета цього положення, але це не що інше, як вплив на право спостерігачів на об’єднання. Поки не буде чітко сформульована законна підстава для цієї вимоги, слід розглянути питання про її скасування.


 

Передбачене пунктом 6 частини шостої статті 76 законопроекту "погодження" з ЦВК питання утворення тимчасових груп офіційних спостерігачів не носить негативного характеру, у тому числі не має на меті можливість заборони утворення таких груп, як може здатися. Разом з тим, немає заперечень щодо можливості доопрацювання відповідних положень законопроекту наприклад шляхом заміни слова "погодження" словосполученням "обов’язкове інформування" тощо.




 

19.

Пункт 96.

Стаття 78 законопроекту надає право офіційним спостерігачам робити фото- та кінозйомку, аудіо- та відеозаписи процесу голосування, не порушуючи при цьому таємниці голосування. Це правило несе в собі очевидний ризик, який полягає в тому, що здійснення таких записів фактично може порушити таємницю голосування або, навіть, що більш ймовірно, викликати відчуття страху в частини виборців. Доречними будуть більш детальні правила, що дозволяють лише обмежене використання камер для забезпечення прозорості процесу.

Частина шоста статті 78 "Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій" може бути доопрацьована в частині зазначення права офіційних спостерігачів від іноземної держави, міжнародної організації робити фото- та кінозйомки, аудіо- та відеозаписи, не порушуючи при цьому таємниці голосування лише з метою фіксації порушень закону.


 

20.

Пункт 101.

Голова ДВК оголошує про закінчення голосування о 20-й годині, і лише тим виборцям, які в цей момент знаходяться в приміщенні дільниці дозволяється голосувати. Ця заборона має бути змінена, щоб дозволити голосувати всім виборцям о 20 годині, незалежно від того, знаходяться вони чи ні в приміщенні дільниці. Цього можна досягти таким чином: один з членів ДВК має стояти на порозі дільниці о 20 годині та повідомляти виборцям, які входять після цього часу, що вони не зможуть проголосувати.

Частина дванадцята статті 84 "Організація і порядок голосування" може бути доопрацьована шляхом редакційного уточнення, що право голосувати мають виборці, які зайшли до приміщення для голосування о 20-й годині.


 

21.

Пункт 105.

В той час, як стаття 85 вимагає від кожної ДВК підготувати звітні документи із зазначенням кількості бюлетенів, виданих членами ДВК відповідальними за голосування за місцем перебування та іменами цих членів, немає жодної вказівки щодо кількості бюлетенів що мають бути видані. Такі вказівки мають бути надані. В ідеалі, до цієї кількості мають входити всі виборці, зареєстровані у відповідному "витягу із списку виборців". Крім того, недостатньо визначена кількість запасних бюлетенів, заготованих на випадок псування бюлетенів.

Частина одинадцята статті 85 "Порядок організації голосування виборців за місцем перебування" може бути доопрацьована шляхом визначення кількості отриманих членами виборчої комісії виборчих бюлетенів для організації голосування виборців за місцем перебування окремо по загальнодержавному та одномандатному округ, яка повинна дорівнювати кількості виборців, включених до витягу із списку виборців з додаванням необхідних запасних бюлетенів.




Зауваження, які висловлені у попередньому проекті спільної оцінки Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ проекту Закону України "Про вибори народних депутатів України", що є дискусійними для їх врахування


 

№ п/п

Зауваження

Пропозиції для дискусії або коментарі

1.

Пункт 35.

У статтях, які стосуються формування дільничних та окружних виборчих комісій, не зазначені спеціальні умови для досягнення гендерної рівності. Отже, слід визначити такі спеціальні умови.

Головним критерієм при визначенні у законопроекті порядку формування виборчих комісій було забезпечення права політичних партій – суб’єктів виборчого процесу визначати кандидатури членів комісій, виходячи з їх партійної належності та професійного рівня. Крім того, застосування жеребкування ускладнить забезпечення в повному обсязі досягнення гендерної рівності у складі комісій.

2.

Пункт 39.

Стаття 33 законопроекту визначає встановлення кворуму на засіданні комісій на рівні не менше половини від їх складу. Рішення на засіданнях приймаються в ході "відкритого голосування за участю більшості від присутніх". Поєднання цих двох положень може призвести до зловживань, оскільки існує можливість прийняття рішень меншістю від їх складу.

Запропонований порядок прийняття рішень окружними та дільничними виборчими комісіями обумовлений негативним досвідом попередніх виборчих кампаній. Він має забезпечити належну роботу окружних та дільничних виборчих комісій під час виборчого процесу.

3.

Пункт 83.

Стаття 73 законопроекту забороняє проводити кампанію в зарубіжних засобах масової інформації на території України та в засобах масової інформації, зареєстрованих в Україні, в яких частка зарубіжної власності становить більше 50%. Це передбачає, що кандидатам забороняється виступати з заявами в рамках кампанії або розміщувати передвиборчу агітацію, націлену на українських виборців закордоном, таким чином, обмежуючи здатність кандидатів охопити виборців, які мешкають закордоном. Оскільки представлення платформи кандидата виборцям є невід'ємною частиною права бути обраним, це положення повинно бути переглянутим. Обмеження також, як видається, порушує право громадян отримувати та передавати інформацію попри кордони, як визначено в пункті 26.1 Московського документа ОБСЄ.

Зазначена норма стосується лише діяльності зарубіжних засобів масової інформації на території України, та не забороняє розміщення в зарубіжних засобах масової інформації матеріалів інформаційного характеру, що пов’язані з перебігом виборчого процесу, але не мають характеру агітаційних.

4.

Пункт 87.

Діяльність під час виборчої кампанії є, майже без виключень, проявом права особи на свободу слова і/чи об‘єднань. Україна, згідно з Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод, зобов’язана гарантувати ці права кожному в межах своєї юрисдикції. Будь-яке обмеження цих прав в демократичному суспільстві повинно бути викликане суворою необхідністю і бути рівнозначним. Може бути важко узгодити з цими принципами норму в проекті закону, яка, здається, забороняє іноземним громадянам і особам без громадянства висловлювати свою думку під час виборчої кампанії. Незрозуміло, якою суворою необхідністю викликане таке загальне обмеження в демократичному суспільстві.

Пункт 1 частини першої статті 73 законопроекту забороняє іноземцям та особам без громадянства участь у передвиборній агітації у формах, визначених законом, що є, на наш погляд, складовою політичного права на участь громадян у виборах та референдумах. Тобто, така діяльність осіб під час виборчої кампанії не є "проявом права особи на свободу слова і/чи об‘єднань".


 

5.

Пункт 110.

Положення статті 91 законопроекту містять мінімальний показник порушень, які мають виникнути для вступу цього положення в силу: виявлення фактів незаконного голосування в кількості, що перевищує 10% від кількості голосів; знищення або пошкодження виборчих урн, що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість таких перевищує 20% від кількості виборців, які отримали виборчі  бюлетені; виявлення у виборчих урнах бюлетенів для голосування в кількості, що перевищує більш як на 10% кількість виборців, які отримали відповідні бюлетені. ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанська комісія рекомендують переглянути ці положення та зробити можливим анулювання результатів виборів на всіх рівнях, де порушення можуть вплинути на їх результат.

Відповідні положення законопроекту обумовлені негативним практичним досвідом проведення попередніх виборів в Україні, коли опоненти потенційних переможців виборчих перегонів, що впевнені у своєму програші, заздалегідь можуть вчинити певні дії для зриву проведення виборів на дільницях, шляхом визнання голосування на виборчій дільниці недійсним.

Саме для цього і встановлені певні запобіжники, оскільки, наприклад, навмисно знайти осіб задля незаконного голосування на дільниці у кількості      10 % від кількості виборців, що взяли участь у голосуванні на дільниці, є достатньо складним, а в разі не встановлення таких меж чи критеріїв і визначення в законі, що "анулювання результатів виборів можливе на всіх рівнях, де порушення можуть вплинути на їх результат", може призвести до їх використання у неправомірних цілях і до порушення виборчих прав усіх інших виборців, які належним чином користувалися своїми правами.



Зауваження, які висловлені у попередньому проекті спільної оцінки Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ проекту Закону України "Про вибори народних депутатів України", що не можуть бути враховані




№ п/п

Зауваження

Чому зауваження не може бути враховано

1.

Пункт 16.

Запровадження виборчої системи, яка складається з пропорційної системи на основі відкритих списків та множинних регіональних виборчих округів.

Кодекс належної практики у виборчих справах, ухвалений Венеціанською комісією на її 52 пленарній сесії (Венеція, 18-19 жовтня 2002 року), не містить застережень щодо порядку висування кандидатів на виборах та характеру виборчої системи. Це є внутрішньою справою країни.

2.

Пункт 20.

У статті 9 проекту закону встановлюється право бути обраним за умови проживання на території України протягом останніх п’яти років. Ця вимога щодо проживання є надмірною і непотрібною. Таким чином, слід розглянути питання щодо скорочення терміну вимоги щодо тривалості проживання на території України.

Норма законопроекту повністю відтворює частину другу статті 76 Конституції України, яка визначає кваліфікаційні вимоги до кандидата в депутати.

3.

Пункт 21.

Стаття 9 забороняє всім громадянам, яким було пред’явлено обвинувачення у скоєнні навмисного злочину, бути призначеними або обраними до парламенту, окрім випадків скасування вироку. ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанська комісія рекомендують, щоб це обмеження було вузько визначено для застосування лише до осіб, яким було пред’явлено обвинувачення в скоєнні тяжких злочинів.

Норма законопроекту повністю відтворює частину третю статті 76 Конституції України, яка визначає обмеження щодо кандидата в депутати.


Зауваження, які висловлені у попередньому проекті спільної оцінки Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ проекту Закону України "Про вибори народних депутатів України", що потребують додаткового обговорення і прийняття рішень



п/п

Зауваження

Коментарі для обговорення

1.

Пункт 27.

Максимальна кількість виборців, які можуть голосувати на виборчій дільниці, збережено на рівні 2,5 тисячі осіб.

Запропонована у законопроекті кількість виборців обумовлена об’єктивними причинами, зокрема, відсутністю належної кількості приміщень для розміщення дільничних виборчих комісій та проведення голосування. Крім того, її перегляд у бік зменшення потребуватиме відповідного збільшення витрат на проведення виборів.

2.

Пункт 28.

Законопроект встановлює, що за кордоном немає окремих виборчих округів. Таке значне збільшення кількості виборців в одному з одномандатних округів може порушити принцип рівного представництва.

На думку членів Робочої групи та запрошених експертів головнішим є забезпечення можливості реалізації конституційного права обирати представників до парламенту всім громадянам, у тому числі тим, які на час виборів перебувають за межами України.

3.

Пункт 104.

Надання до заяви щодо голосування за місцем перебування супровідних документів для засвідчення того, що виборець дійсно не в змозі голосувати на території виборчої дільниці, не є необхідною умовою. Це питання встало під час останніх виборів. Було б непогано зазначити в законі, що така документація потрібна. Це б виключило можливість будь-яких непорозумінь щодо того, які види документів потрібні для надання дозволу на голосування за місцем перебування. Це також зменшить можливість того, що така заява буде відхилена членами комісії.

Законопроектом передбачається максимально спрощена процедура реалізації права голосу для виборців, що тимчасово не можуть пересуватися самостійно. У ньому спеціально не визначається будь-яких документів, що потрібні для надання дозволу на голосування за місцем перебування. Єдиним документом є заява виборця.

Саме наявність відповідного переліку документів і може стати на заваді можливості виборця проголосувати за місцем перебування.

4.

Пункт 36.

Окружні виборчі комісії формуються ЦВК і чисельність їх має становити від 12 до 18 осіб. Дільничні виборчі комісії формуються окружними виборчими комісіями у складі: 10-18 осіб для малих виборчих комісій, 14-20 осіб для середніх виборчих комісій та 18-24 для великих виборчих комісій. Необхідно скоротити встановлену верхню межу чисельності складу окружних виборчих комісій, а також верхню та нижню межу чисельності складу дільничних виборчих комісій для того, щоб досягти узгодженості діяльності комісій.

Зазначене положення не суперечить міжнародним стандартам організації і проведення виборів, які не встановлюють відповідних критеріїв щодо кількісного складу виборчих комісій. Однак необхідно враховувати, що зменшення кількісного складу виборчих комісій за умови збереження принців їх формування спричинить зменшення вірогідності для різних суб’єктів виборчого процесу бути представленими у складі таких комісій.

5.

Пункт 48

Стаття 37 законопроекту передбачає звільнення голови, заступника голови чи секретаря окружної чи дільничної виборчої комісії, якщо вони не виконують покладені на них обов’язки, і дві третини членів відповідної комісії подають вмотивоване подання про їхнє звільнення до виборчої комісії, яка утворила цю окружну чи дільничну виборчу комісію. Рекомендується встановити чіткі критерії, на основі яких керівництво виборчих комісій може бути звільнене, щоб не допустити порушення цього положення.

Питання потребує додаткових коментарів під час зустрічі з експертами, увагу яких слід звернути на необхідність розглядати положення статті 37 законопроекту у зв’язку з нормами статті 36 та інших статей, що визначають обов’язки голови, заступника голови чи секретаря окружної чи дільничної виборчої комісії на різних етапах виборчого процесу.


 

6.

Пункт 56.

Оскільки в проекті закону не врегульовано питання стосовно благочинної безоплатної допомоги, можна припустити, що її надання не дозволене. Якщо в проекті вищезгадане питання не було врегульовано спеціально, це може обмежити можливості людей, які не можуть зробити грошових внесків до виборчих фондів, брати участь в політичному житті через підтримку передвиборчих кампаній. Однак благочинну безоплатну допомогу не слід забороняти лише тому, що її надання не можна відстежити через рахунки виборчих фондів. Рекомендується дозволити надання благочинної безоплатної допомоги в рамках політичних кампаній, за умови запровадження суворих вимог щодо підзвітності.

Пропозиція потребує додаткових коментарів, з урахуванням досвіду інших країн, зокрема в питаннях забезпечення належного контролю за надходженням та використанням такої безоплатної допомоги.

7.

Пункт 57

В проекті закону не визначено конкретних меж витрат, які партії або окремі кандидати у депутати в одномандатних округах можуть здійснити для ведення передвиборчої кампанії. Відсутність чітко визначених меж витрат на передвиборчу кампанію може бути вигідною для заможних кандидатів і партій та може відвернути від участі у виборах партії та кандидатів, які відчувають брак фінансових ресурсів. Слід розглянути питання про визначення раціональних меж витрат.

Пропозиція потребує додаткового обговорення, оскільки в країнах Європи не існує єдиного підходу до питання обмеження витрат політичних партій та кандидатів на передвиборну агітацію у ході виборчого процесу. Запровадження максимальних граничних меж виборчого фонду партії або кандидата у депутати фактично обмежить можливості громадян висловити довіру партії або кандидату шляхом передачі добровільних внесків до відповідного виборчого фонду. Крім того, виникає питання щодо визначення поняття "раціональна межа".

8.

Пункт 70.

Якщо немає законних, пов’язаних з виборами, причин варто ретельно розглянути питання щодо пониження суми грошової застави для забезпечення того, щоб всі партії та особи, які мають бажання брати участь у виборах як кандидати були здатними на це).

У цілому перешкод для врахування цієї рекомендації немає, оскільки це є питанням доцільності. Разом з тим, зменшення розміру грошової застави може призвести до реєстрації "технічних" кандидатів, і як наслідок до порушення принципу чесних виборів.


 

9.

Пункт 82.

Засобам масової інформації забороняється коментувати або оцінювати зміст передвиборчої агітації, діяльності партії або кандидатів в будь-якій формі впродовж 20 хвилин до і після трансляції передвиборчої агітації. Це відрізок часу впливає на свободу висловлення засобів масової інформації і видається занадто обмежувальним. ОБСЄ/БДІПЛ і Венеціанська комісія рекомендують ретельно переглянути це положення.

Наявність у законопроекті подібної норми обумовлена бажанням захистити права виборців. Людині потрібен час на осмислення отриманої інформації. Наявність у законодавстві подібного запобіжника має сприяти виборцям зробити самостійний, усвідомлений вибір відповідної політичної програми партії або кандидата у депутати.

Зауваження може бути враховано. Разом з тим, механізм такого врахування потребує додаткового обговорення.

10.

Пункт 84.

Стаття 67 законопроекту зменшує період заборони, під час якого ЗМІ не можуть публікувати опитування громадської думки, з 15 до 10 днів. Це є позитивним кроком, яке відповідає попередній рекомендації Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ. Однак, слід розглянути подальше зменшення періоду заборони оприлюднення результатів опитування громадської думки.

Зауваження може бути враховано. Разом з тим, механізм такого врахування потребує додаткового обговорення. Відповідний строк може бути зменшено до п’яти днів, або обмежений терміном закінчення передвиборної агітації (24 година останньої п’ятниці перед днем голосування).

11.

Пункт 86.

Стаття 73 законопроекту дає партіям і кандидатам право на відповідь, якщо вони вважають, що інформація, оприлюднена телерадіоорганізацією "недостовірна". Хоча право на відповідь може бути позитивним інструментом, щоб дозволити кандидатам чи партіям реагувати на критичні зауваження, які вони вважають безпідставними, це положення необхідно уточнити. Немає чіткого визначення, що розуміється під "недостовірною", отже, телерадіоорганізація і суд не будуть знати, які стандарти їм слід застосовувати для оцінки заявки на відповідь. Відсутність уточнення цього положення може спричинити зловживання кандидатами чи партіями цим правом.

Зауваження потребує додаткових коментарів з урахуванням досвіду інших країн, зокрема в питаннях недопущення зловживання партії чи кандидата правом на відповідь, а саме підміни спростування інформації опонента передвиборною агітацією на свою користь.

12.

Пункт 99.

Стаття 84 законопроекту підтримує існуючу вимогу, що член дільничної виборчої комісії, який вручає бюлетень виборцю, повинен підписати бюлетень для того, щоб він став дійсним. Попередні спільні рішення пропонували, щоб ця вимога була скасована, поки не буде сформульована законна підстава відносно безпеки або таємності бюлетеня задля її збереження. БДІПЛ/ ОБСЄ та Венеціанська комісія ще раз повторюють свою попередню рекомендацію, що слід звернути увагу на перегляд цієї вимоги.

Відповідні положення законопроекту обумовлені практичним досвідом проведення попередніх виборів в Україні та необхідністю забезпечити неможливість фальсифікації голосів виборців на етапі отримання ними бюлетенів для голосування.

Разом з тим, зазначена проблема потребує подальшого обговорення.

13.

Пункт 112.

Прохідний бар’єр обчислюється відповідно до кількості виборців, які беруть участь у виборах. Венеціанська комісія та ОБСЄ/БДІПЛ рекомендують, щоб цей показник розподілу парламентських місць обчислювався, виходячи з кількості визнаних дійсними бюлетенів у відповідності з міжнародною практикою.

Пропозиція потребує додаткових коментарів з урахуванням досвіду інших країн.

14.

Пункт 114.

Стаття 108 законопроекту вимагає, щоб скарга була подана впродовж 2-х днів з часу вчинення дії, бездіяльності, або прийняття рішення. Часові обмеження є навіть меншими стосовно подій, що відбуваються напередодні або в день проведення виборів. Неможливість позивача, не за своєї вини, подати скаргу впродовж визначеного періоду часу може призвести до несправедливості. Необхідно розглянути питання запровадження виключень щодо часових рамок в тих випадках, коли позивач не міг знати про порушення, після проведення належної перевірки та в тому разі, якщо це необхідно для здійснення правосуддя.

Відповідні положення законопроекту обумовлені практичним досвідом проведення попередніх виборів в Україні.

Питання запровадження виключень щодо часових рамок оскарження в тих випадках, коли позивач не міг знати про порушення, може бути додатково опрацьовано, але з урахуванням необхідності унеможливити зловживання правом при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності дільничної виборчої комісії та запобігти затягуванню процесу підрахунку голосів та встановлення результатів виборів.




Адміністрація Президента УкраїниСереда, 28 вересня 2011, 17:35

Теґи

: ОБСЄ/БДІПЛ , Венеціанська комісія


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Учасники процесу реформування

Важливо

Відео коментар

«Голосування на дому, що для цього потрібно»Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:12

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 4,6735420227051 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0