Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Ігор Попов "Всі думають як боротися за голоси виборців"

Дев’ята сесія парламенту, що розпочалася 6 вересня, обіцяє бути напруженою, адже депутати мають прийняти низку вирішальних законів, серед яких Закон про вибори народних депутатів. Законопроект, опублікований на сайті Міністерства юстиції, наразі знаходиться на експертизі Венеціанської комісії, і висновки по ньому очікуються лише наприкінці жовтня. Про часові проблеми навколо прийняття закону, нововведення до виборчої системи та її переваги і недоліки сайт «Вибори в Україні» говорив з Ігорем Поповим.

Новий закон про вибори до ВР досі знаходиться на розгляді у Венеціанській комісії, - коли варто очікувати їхні рекомендації?

Комісія буде засідати в середині жовтня і прийме по ньому рішення. Україну це не зовсім влаштовує,  тому що закон про вибори зобов’язалися прийняти за рік до виборів, які назначені на 28 жовтня 2012 року. Але навіть якщо комісія пришле свій висновок диппочтою 25 жовтня, то за ці кілька днів закон три читання ну аж ніяк не пройде. І тому зараз з’являється «розтяжка» – або чекати висновок і зривати терміни, або вносити закон уже зараз, а висновок врахувати при доопрацюванні закону в другому читанні.

Наскільки легко цей закон проголосують?

Треба розділяти політичний момент і технічний. Політичний момент – це визначення системи і бар’єру. Щодо системи – на сьогодні правляча партія і парламентська більшість ведуть внутрішню дискусію – чи то збережеться діюча система закритих списків чи то введеться та система яка пропонується мін’юстом, тобто 50/50 (закриті списки проти мажоритарки). Щодо бар’єру – у мін’юстівському законопроекті пропонується 5%, але є варіант, що домовляться до 4%.

Другий пакет – технічні питання. В мін’юстівському документі деякі норми уніфіковані, проте деякі викликають заперечення експертів. Венеціанська комісія в політичні моменти навряд чи втручатиметься, а от по технічних можна очікувати ряд зауважень – їх або внесуть під час другого читання або якщо новий закон не буде прийматися, то їх внесуть як поправки до діючого закону.  Діючий закон, до речі, абсолютно непоганий і в 2006 і 2007 роках по ньому проходили вибори.

По кожному з нововведень – плюси і мінуси.

В питанні системи – дискутується або діюча система закритих списків, яка себе вичерпала і має ряд недоліків, - це і політична корупція, і торгівля місцями у списках, це згортання роботи депутатів у виборчих округах. Або ж введення змішаної системи – 50% за закритими партійними списками, 50% – по мажоритарці.

Щодо бар‘єру - підняття його до 5% скоріше є політичним кроком, бо кілька партій згідно опитувань мають підтримку на рівні 3-5%. Це стосується Комуністичної партії, об’єднання «Свобода» - для цих партій 3% чи 5% є принциповим і це може бути предметов торгів з ними за їх підтримку тієї чи іншої сили.

Мажоритарні округи – Україна вже давно не проводила парламентські за мажоритарною системою. Які тут можуть проблеми виникнути?

Україна проводила за мажоритаркою місцеві вибори у 2010 році і там виявилися певні проблеми. Перш за все, це упереджене ставлення до певних кандидатів з боку деяких членів комісій, аж до скасування реєстрації, винесення попередження, застосування адміністративного ресурсу. Всі ці проблеми можуть зявитися і на парламенстьких – у мажоритарному компоненті.

Навіщо вводити частину по мажоритарці якщо депутати-мажоритарники все одно рано чи пізно примнкнуть до певної сильної партії?

Всі опитування показують, що люди хочуть мати конкретного депутата, до якого будуть ходити, заставляти працювати в окрузі, вирішувати свої проблеми.

Які ще нововведення в цьому законі варто зазначити?

В політичному плані проект закону про вибори народних депутатів продовжує традицію закону про місцеві вибори 2010 року. Скажімо, забороняються виборчі блоки. Це питання назріло давно – виборчі блоки дуже рідко доживають до кінця своєї каденції і блоки ліпляться з партій, бренди яких абсолютно невідомі виборцям. Із позитиву – ми нарешті виконуємо вимогу ОБСЄ і дозволяємо самовисування на парламентських виборах. Експертне середовище і політичне середовище до цього схилилося і якщо буде мажоритарка, то самовисування у нас залишиться.

Для самовисуванців будуть якісь вимоги – грошова застава, збір підписів?

Від збору підписів так само відмовилися, уже давно. І це правильно, бо підписи фальсифікувалися, а реальних механізмів перевірки не було. Грошова застава фігурує, вона не є символічною, вона є достатньо серйозною як для середнього українця сумою. Але це повинно бути.

Ці зміни в виборчому законодавстві вони в принципі конструктивні чи можуть когось дискримінувати?

Якщо закон буде прийнятий у такому вигляді,  у якому його пропонує мін’юст, то, безперечно, виникнуть певні проблеми технічного плану. Є досить багато неузгодженостей і я не виключаю, що критичні зауваження Венеціанської комісії приведуть до того, що парламент відмовиться приймати цей закон і внесе певні технічні правки до діючого закону.

Яким є механізми фінансування виборів – скільки та на які цілі повинно виділятися з Держбюджету? З партійних (кандидатських) коштів?

Фінансування виборів завжди залишалося болючим місцем в укр політиці і на прикладі фінансування виборів як раз можна чудово спостерігати боротьбу двох тенденцій  - лібералізацію процедур і їх максимальну бюрократизацію. Якщо максимально лібералізувати правила, то це призведе до того, що влада робить все що завгодно на виборах, проте, з іншого боку, не можна покарати опозиційних кандидатів за якісь порушення. Якщо максимально зарегулювати все, то і влада начеб-то має менше механізмів, але і опозицію легше буде підловити – будь який крок в сторону - і вже попередження і зняття. І тому при нинішній політичній ситуації для України буде краще мати більш ліберальний закон про вибори, в тому числі шо стосується фінансування виборів. Все одно, перевірити все неможливо і тому краще знімати обмеження виборчого фонду, і єдине – це контролювати, щоб не було надходжень від іноземців та бюджетних установ.

Як можна проконтролювати витрачання коштів на виборах? Механізми

Оперативними методами спеціальні служби  можуть відслідковувати як надходять кошти до виборчого фонду, як платять агітаторам та членам комісій, проте довести в суді що саме кандидат або його довірені особи саме цим займалися дуже важко. І тому щоб не було масової спекуляції в судах, краще не відкривати цей ящик Пандори.

Стартові позиції основних політсил.

Через те, що за останні шість років влада в Україні багато раз мінялася і фактично всі фігуранти української політики мали можливість показати на що вони здатні, це призвело до того, що майже половина українських виборців не готові голосувати за будь-кого із діючих політиків. Рейтинги провалилися у всіх, всі думають як боротися за голоси виборців, які не визначилися. В звязку з цим ще один аспект – закон пропонує виключити графу «проти всіх». Наші колеги із ОБСЄ це давно рекомендували, проте за даних обставин коли половина виборців не хочуть голосувати за діючих політиків, графа «проти всіх» і пригодилася б.

За опитуваннями лідером залишається правляча партія, вона має певний запас ходів для того щоб наростити свій рейтинг, тому що влада скоріше всього матиме профіцитний бюджет, підняти соціальні стандарти, провести якісь кадрові зміни і тому, я думаю, займе перше місце.

Щодо опозиції: після того як Тимошенко отримає вирок це буде зовсім інша «Батьківщина», у них будуть пошуки лідера, у них будуть битви за посаду нового лідера, деякі люди відійдуть, і їм залишається сподіватися що вони пройдуть 5-% бар’єр. За умов ослаблення партії Тимошенко, другою політичною силою стане «Фронт змін» – конструктивна опозиція. Туди буде черга бажаючих приєднатися із діючих депутатів. Але звичайно фронту змін треба показати здатність формувати діючу команду, придумати не лише форму агітаційної кампанії але і зміст, вийти за межі тих 9% популярності.

Вся решта політичних партій на сьогодні навряд чи зможуть пройти 5%. Певні шанси є у якоїсь лівої партії – це буде чи комуністична партія чи соціалістична. Свобода цілком може наростити діяльність  і на фоні загострення відносин з Росією набрати бали і пройти 5%. Решта буде працювати або в мажоритарних округах або приєднуватися до сильніших.


Олеся Олешко, "Вибори в Україні"Вівторок, 20 вересня 2011, 16:58

Теґи

: інтерв’ю, виборча реформа, Венеціанська комісія


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Учасники процесу реформування

Важливо

Відео коментар

«Порушення виборчих прав та способи їх захисту»Вівторок, 9 жовтня 2012, 0:57

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 4,3970940113068 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0