Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Особливості виборчого законодавства України

Вибори на сьогодні є ключовою процедурою у формуванні вищих органів державної влади та представницьких інститутів місцевого самоврядування. Саме на виборах обирається Президент України, шляхом виборів формується вищий законодавчий орган влади – Верховна Рада України, на виборах приймається рішення членами територіальної громади щодо того, кому бути головною посадовою особою села, селища, міста, та кому бути депутатом місцевої ради. У свою чергу Президент України і парламент формують систему виконавчої влади, приймають активну участь у формуванні судової влади; міський, сільський, селищний голова разом з радою формують виконавчі органи місцевих рад. Таким чином, приходячи на виборчу дільницю, кожен громадянин прямо чи опосередковано долучається до створення системи публічної влади – державного управління та місцевого самоврядування – Української держави. Якщо ж зважити, що кожен орган публічної влади володіє власною компетенцією у прийнятті рішень, то вибори – це канал, через який громадянин бере опосередковано участь в управлінні державними справами та вирішенні питань місцевого значення.

На сьогодні в Україні створено нормативну базу проведення виборів органів публічної влади. Зокрема, є чинним закони України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про Центральну виборчу комісію», «Про Державний реєстр виборців», питання відповідальності у ході виборчого процесу регулюється Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, питання оскарження у ході виборчого процесу регулюються Кодексом адміністративного  судочинства тощо.

Стадії виборчого процесу, більшість процедур на президентських, парламентських, місцевих виборах є однотипними. Зокрема, це стосується:

1) висування та реєстрації кандидатів, прийняття рішень щодо їх попередження та скасування реєстрації;

2) утворення виборчих округів, виборчих дільниць;

3) формування виборчих комісій, визначення їх статусу та статусу членів виборчих комісій, встановлення підстав для дострокового припинення комісій та їх членів;

4) складення і уточнення списків виборців;

5) виготовлення виборчих бюлетенів, передання їх на дільниці;

6) ведення виборчої агітації;

7) організація процесу голосування;

8) підрахунок голосів в встановлення результатів виборів, прийняття рішення про визнання виборів недійсними;

9) порядок оскарження актів, дій чи бездіяльності суб’єктів виборчого процесу тощо. Тому є логічною ініціатива низки фахівців у сфері виборчого права щодо прийняття Виборчого кодексу України – законодавчого акту, який би врегульовував правовідносини, що виникають у процесі реалізації виборчих прав громадян на виборах Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради АРК, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів. Проте, неодноразові спроби кодифікувати виборче законодавство досі не знайшли підтримки парламенту (на сьогодні у Верховній Раді України (далі ВРУ) зареєстровано два проекти Виборчого кодексу, але у найближчий час парламент не збирається їх розглядати). 

Вибори   Президента   України   проводяться   по   єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України. Для проведення виборів територія  України  поділяється  на 225  територіальних  виборчих  округів. Призначення виборів Президента України здійснюється за рішенням ВРУ.

На виборах Президента України виборчим правом володіють дієздатні громадяни України, які досягли повноліття; на осіб, які володіють виборчим правом, поширюються такі вимоги:

1) наявність громадянства України;

2) володіння активним виборчим правом;

3) володіння державною мовою;

4) проживання в Україні протягом  десяти останніх перед днем виборів років. Обмеження щодо реєстрації кандидатами у Президенти мають особи, які мають судимість  за  вчинення  умисного злочину,  якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Висування кандидатів у Президенти України здійснюється через політичні партії (блоки) або шляхом самовисування. Ні громадські організації, ні збори виборців, ні трудові колективи не володіють правом висувати кандидатів у Президенти України. Закон не встановлює вимог до явки виборців, за якої вибори вважаються такими, що відбулися. Для того, щоб стати Президентом треба набрати, як мінімум 50%+1 голос від тих, хто взяв участь у голосуванні.

У 2004 році відбулись суттєві зміни у виборчому законодавстві на виборах членів законодавчого та представницьких органів публічної влади. Тому, згідно, з Законом України «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 року (дана редакція чинна і сьогодні), вибори народних депутатів України здійснюються за пропорційною системою – за закритими списками партій та блоків. Право обирати членів єдиного законодавчого органу держави мають дієздатні повнолітні громадяни України, а право стати народним депутатом України має дієздатний громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має  право  голосу  і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. Аналогічно, як і на виборах Президента України. Не може бути висунутий кандидатом у депутати і обраний громадянин, який має  судимість  за  вчинення  умисного злочину,  якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Виборчий бар’єр для проходження в парламент на сьогодні складає 3% від кількості виборців, які взяли участь в голосуванні. 

Аналогічно, згідно з редакцією Закону України «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року №1667-IV, вибори до ВР АРК, обласних, районних, міських, районних у місті рад відбувалися за закритими списками місцевих організацій партій та блоків, виборчий бар’єр складає 3%. «Мажоритарка» була залишена лише на виборах депутатів сільських, селищних рад.

Проте, зміни у виборчому законодавстві 2004 року, які привели до запровадження системи виборів за закритими партійними списками на виборах народних депутатів України, депутатів міських, районних у місті, районних і обласних рад продемонструвало низку системних проблем, а саме:

1) послаблення зв’язку депутата з виборцем (погіршення індивідуальної роботи депутатів з виборцями, відсутність механізмів підзвітності, підконтрольності депутатів);

2) погіршення кваліфікаційного рівня, рівня компетентності депутатів, особливо, це стосувалося депутатів місцевих рад;

3) фракції народних депутатів України, депутатів ВР АРК, місцевих рад у своїй більшості перетворилися у голосувальні машини, де позиція депутатів враховувалась мінімально. Також для місцевих рад актуальною стала непропорційність у представленні інтересів територіальних громад - у районних радах, а інтересів мешканців районів – у обласних радах тощо.

У 2009-2010 роках в Україні з’являються нові тенденції у виборчому законодавстві. З одного боку, це було пов’язано з необхідністю оперативного реагування на виклики, породжені спробами застосування нелегітимних виборчих технологій, спрямованих на спотворення волевиявлення виборців, вдосконалення порядку реалізації виборчих прав, з іншого – політичні сили, представлені в парламенті, активно використовують зміну виборчих правил для отримання політичних вигод. При тому часто при внесенні змін до виборчих законів думка виборців, громадських інститутів абсолютно не враховується. 

10 липня 2010 року було прийнято нову редакцію Закону України «Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів», яка внесла суттєві зміни до порядку формування місцевих рад. Було запроваджено змішану систему виборів на виборах депутатів міських, районних у місті, районних, обласних рад – пропорціонально-мажоритарну: 50% складу ради обираються за партійними списками, 50% - за одномандатними мажоритарними округами. У чистому вигляді мажоритарна система була збережена на виборах депутатів сільських і селищних рад. Проте, право висувати кандидатів у депутати і по мажоритарному одномандатному, і по багатомандатному окрузі, кандидатів у міські голови отримали лише місцеві організації політичних партій; інститут самовисування зберігався лише на виборах сільських, селищних голів та депутатів сільських, селищних рад.

Очевидно, політичні «успіхи» провладних партій на місцевих виборах породили бажання прийняти новий виборчий закон під чергові парламентські вибори 2012 року.

Напередодні парламентських виборів в Україні команда президента Януковича вже анонсувала про зміну виборчих правил. 22 квітня 2011 року було оприлюднено так званий технічний законопроект, підготовлений Мінюстом «Про вибори народних депутатів України». Даний проект містить низку новел, які здатні суттєво вплинути на результати волевиявлення виборців на виборах нового парламенту 2012 року. Зокрема, проектом пропонується запровадити змішану систему виборів – половина складу парламенту обирається за закритими партійними списками, половина – за мажоритарною системою, також підвищується виборчий бар’єр до 5% тощо. Варто зазначити, що проект Мінюсту вже отримав низку принципових зауважень Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії).

Андрій Дуда, "Вибори в Україні"

П'ятниця, 7 жовтня 2011, 11:01

Теґи

: законодавство про вибори, вибори Президента, Венеціанська комісія, мажоритарна система


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Аналітика

Важливо

Відео коментар

«Виборчі списки: алгоритми перевірки і уточнення» Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:18

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 0,60775208473206 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0