Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

У пропорційної системи ще є шанс

Згідно із даними, які надав «Обозревателю» Центр Разумкова, «партійні електоральні рейтинги усіх політичних сил не змінилися або майже не змінилися порівняно з травнем 2011 року. Найвищим залишається рейтинг Партії регіонів: за неї висловили намір проголосувати 15,4% усіх опитаних, або 20,3% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні.

Показники Блоку Юлії Тимошенко складають 13,7% усіх опитаних або 17,7% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні. Третій показник має політична партія «Фронт змін» (8,8% усіх опитаних або 11,6% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні).

Подолати 3%-й бар’єр могли б також партія «УДАР» Віталія Кличка» (4,6% усіх опитаних або 5,7% тих, хто має намір взяти участь у голосуванні), політична партія «Сильна Україна» (4,5% та 5,5% відповідно), ВО «Свобода» (3,5% та 4,9% відповідно), Комуністична партія України (3,6% та 4,6% відповідно). Решта політичних сил набрали б менше 3% голосів».

Цікаво й те, що рівень оптимізму громадян стосовно розвитку подій в Україні не змінився порівняно з травнем 2011 року і залишився низьким: лише 16,1% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі і 61,9% - що в неправильному.

Порівняно з травнем не змінився або майже не змінився і рівень підтримки діяльності провідних політиків. У серпні 2011 року рівень повної підтримки діяльності Віктора Януковича склав 9,7%, а не підтримки – 50,1%. Діяльність Миколи Азарова повністю підтримали 5,0% респондентів, не підтримали – 60,6%. Діяльність Сергія Тігіпка повністю підтримали 4,2% респондентів, не підтримали – 58,2%. Діяльність Володимира Литвина повністю підтримали 2,3% респондентів, не підтримали – 65,8%.

Рівень повної підтримки діяльності Юлії Тимошенко склав 14,1%, а не підтримки – 60,1% (Тут слід зауважити, що у цього політика у рівні підтримки відбулися статистично значимі зміни: рівень повної підтримки виріс з 11,9% до 14,1%). Діяльність Арсенія Яценюка повністю підтримали 10,0% респондентів, не підтримали – 47,2%. Діяльність Віталія Кличка повністю підтримали 10,4% респондентів, не підтримали – 44,9%. 

У серпні, як і у травні, частка респондентів, які вважають, що нинішня влада гірша, ніж попередня (30,4%) перевищила частку тих, хто вважає, що нинішня влада краща, ніж попередня (18,7%), хоча відносна більшість опитаних (43,2%) схиляються до думки, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від попередньої.

Абсолютна більшість громадян України (55,1%) вважають, що правоохоронні органи більш жорстко ставляться до представників опозиційних політичних сил і більш м’яко до представників провладних політичних сил. Менше чверті опитаних (21,0%) переконані, що правоохоронці однаково ставляться до представників влади та опозиції, а 3,5% вважають, що ставлення правоохоронців до опозиції є більш м’яким, ніж до представників провладних політичних сил. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

Майже половина опитаних (48,0%) вважають, що діюча влада вдається до політичних репресій, протилежної думки дотримуються трохи більше чверті громадян (27,9%). Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

Основною причиною арешту Юлії Тимошенко відносна більшість громадян вважають бажання влади позбутися впливового опозиційного політика (31,9%) або бажання залякати прихильників опозиції (14,9%). 17,0% опитаних вбачають таку причину у тому, що Тимошенко може втекти з країни, і найменша частина респондентів (11,2%) вважають, що Тимошенко заарештували тому, що вона може здійснювати тиск на суд і слідство. Інші причини назвали 9,8% респондентів, вагалися з відповіддю – 15,2%.

Ми вдячні за співпрацю нашим колегам, проте зацікавленість «Обозревателя» сягала далі соціологічних замірів. Перше запитання, на яке довелося відповідати Валерію Чалому – заступнику генерального директора Центра, було, так би мовити, з області «конспірології»…  

- Пане Валерію, чи є зв'язок між тим, яким буде закон про вибори, та вироком Юлії Тимошенко? Мовляв, якщо приймуть закон з максимально представленими у ньому новаціями (ще й такими, які не схвалює Венеціанська комісія), то тоді й ЮВТ може «розраховувати» до досить жорсткий вирок…

- Я не бачу прямого зв’язку.

- Тоді ближче до законопроектів. Венеціанська комісія не дуже прихильно ставиться до того документу, який готує нині міністр юстиції Лавринович (читай: президент та Банкова). Це взагалі на когось справляє враження?

- Очевидно, що виборче законодавство підлаштовується під певний політичний момент. Партія регіонів серйозно втратила підтримку – втратила в рази. І, щоб втримати контроль над парламентом (а в ідеалі – отримати конституційну більшість), влада затіває зміни – зокрема, повернення до мажоритарно-пропорційної, чи то пак змішаної, системи.

Формування сприятливого законодавчого поля розглядається як головний засіб забезпечення бажаного для партії влади результату на наступних парламентських виборах. Для цього планується запровадити апробовану на місцевих виборах виборчу систему, яка дає можливість сформувати парламентську більшість без отримання більшості на виборах за партійними списками.

Ніякої іншої мотивації тут нема. Якщо ми відслідкуємо нашу недавню політичну історію, то побачимо, що до виборів, які відбувалися за змішаною системою, було завжди більше запитань: і щодо застосування адмінресурсу, і щодо фінансових вливань в округи, і щодо фактичного викривлення волевиявлення громадян, коли мажоритарники, йдучи на вибори, як незалежні кандидати, після отримання підтримки людей тісними рядами ставали у провладну більшість.  

Свого часу Віктор Янукович, ще кандидат в президенти України, декларував перехід до пропорційної системи виборів з відкритими списками. Йому варто було б свою обіцянку виконати або ж залишити ту систему, яка функціонує зараз, а на майбутнє – напрацьовувати виборчий кодекс, що до речі передбачено зобов’язаннями України, що випливають з її членства в Раді Європи.

- Якщо у змішаній системі так зацікавлена Банкова, з чим пов’язане зволікання у його прийнятті?

- Той, хто знає правила гри, завжди має переваги. Ще влітку певні кандидати почали «опрацьовувати» округи. Але зволікання може тривати – з тим, щоб партія влади мала перевагу безпосередньо на виборах. До того ж, чим ближче до часу «ікс», тим зрозумілішою стає ситуація з підтримкою тих чи інших сил. Крім того, мені здається, що зараз на Банковій немає остаточної відповіді щодо тієї системи, яка буде вважатися оптимальною для діючої влади.

У суто партійних виборів ще є шанс залишитися і в 2012 році. Причина лише одна: серед мажоритарників можуть прийти досить сильні і досить незалежні кандидати, довкола яких можуть сформуватися свої групи впливу (а назви тих партій, які вони у майбутньому представлятимуть, сьогодні не фігурують навіть у соціологічних опитуваннях).  

Ніякої іншої причини я тут не бачу – тільки побоювання, що можна втратити контроль над парламентом внаслідок допущення до влади незалежних мажоритарників. Тож я вважаю, що остаточне рішення ще не прийнято.

- Ви сказали, що рейтинг партії влади «впав в рази». Водночас не можна стверджувати, що істотно зростає рейтинг опозиційних сил. Як ви це пояснюєте?

- Перш за все, рейтинги політичних сил, які фіксують соціологи, ще не показують справжні відсотки підтримки партій на виборах. Той таки Блок Юлії Тимошенко вже неодноразово демонстрував, що на останньому етапі виборчої кампанії він збирає більше прихильників, ніж це було зафіксовано соціологами. При цьому говорилося, що соціологи зумисне знижують показники БЮТу. Насправді це не так. Це феномен, пов'язаний не лише з БЮТ, а й з іншими партіями, які набирають голоси напередодні та під час виборів. Тобто я наполягаю на тому, що соціологічні дослідження зараз лише показують тенденції, а не остаточний розклад підтримки.

Окреме питання – чи буде графа «проти всіх». Люди зневірились, але, скоріше за все, вони таки будуть змушені визначатися. При цьому мені не хотілося б думати, що виборці «проголосують ногами» і просто не прийдуть на вибори – в цьому випадку вони передадуть голоси іншим політсилам. Все таки наше суспільство досить політизоване, і явка у попередні роки була високою. Так що навіть ті, хто скептично ставиться до політиків, зроблять свій вибір в останній момент.

Таким чином, рейтинг партій піде вгору, і це стосується багатьох учасників, і тих, що представляють сьогодні владу (Партія регіонів, КПУ), і тих хто представляє опозицію – крім Батьківщини це і  «Фронт змін» Арсенія Яценюка, який демонструє поступальне зростання рейтингу, і «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, і «Удар» Віталія Кличка, і «Свобода» Олега Тягнибока. Якщо протестні настрої у суспільстві зростатимуть, може зрости й підтримка опозиційних сил. Хоча тут все залежатиме ще й від інформаційної присутності їхніх лідерів, фінансової підтримки тощо.

Ще раз підкреслюю: сьогоднішній розклад не є сталим, він може змінитися в останній момент. Та для мене важливо не те, які партії пройдуть чи не пройдуть, а те, щоб в Україні зберігався баланс влади, і щоб парламент не став придатком адміністрації президента, а відігравав свою власну роль.

Сумарно на сьогодні опозиційні сили не поступаються владним, баланс «50 на 50» зберігається. Але це за умови, що ми говоримо про партійну систему виборів, адже при мажоритарно-пропорційній партія влади отримає свої  безсумнівні переваги.   

- Чи проводив Центр Разумкова заміри рейтингу БЮТ після арешту Юлії Тимошенко? Відомо, що до арешту – на початку літа цього року – він складав 13,4%, а зараз…

- 13,7% - рейтинг підтримки від усіх виборців і 17,7% - від тих, хто візьме участь у голосуванні. В принципі, цей рівень тримається вже не один місяць, і кардинальних зрушень тут не відбулося, хіба що було невелике зростання після того, як суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу для Юлії Тимошенко. Буде важливо заміряти ситуацію за деякий час – коли буде рішення і по Юлії Тимошенко, і по виборчій системі загалом. Можливо, будуть зміни у настроях, проте навряд чи суттєві.

- У вас є цікаве опитування на предмет того, наскільки велику роль відіграє персона лідера політичної сили. 58% респондентів зазначили, що для них це має вирішальне значення. Отже, БЮТ відчутно втратить у рейтингу, якщо Юлія Тимошенко опиниться або в ув’язненні або просто поза грою? 

- Блок Юлії Тимошенко – це лідерський проект, як і більшість українських політичних проектів. Тому від того, наскільки активну роль виконує лідер такої політичної сили, дійсно багато що залежить.

Я думаю, що різниця у рейтингах для БЮТу, в разі залишення Юлії Тимошенко за гратами буде справді серйозною. Хоча важко уявити, як взагалі такого політичного бійця як Юлію Тимошенко зможуть залишити поза грою.

- Останнє питання – з приводу сплесків громадської активності після арешту Тимошенко. Знову ж таки, процитую ваші дані: у разі підвищення цін на вулицю готові вийти 42,5% респондентів, у разі невиплати зарплат – 34,2%, через низький рівень зарплат – 29,2%. Тобто економічні резони превалюють над ідеологічними. Отже, чи збере гіпотетичне засудження ЮВТ новий майдан?

- Повторення майдану 2004 року вже довго не буде. Звісно активні протести будуть. Не думаю, що варто говорити лише про одномоментну акцію в день проголошення вироку, адже судячи зі всього може бути продовження у судовому розгляді цієї справи – аж до Європейського суду з прав людини.

Стосовно протестних настроїв, то готовність взяти участь в акціях останнім часом зростала. І це відбувалось і до рішення утримувати Юлії Тимошенко у СІЗО. Але Ви правильно зазначили, що мотивація носила здебільшого соціально-економічний характер. Але є і активна частина громадянського суспільства, готова відстоювати свої політичні права, тобто виступити, наприклад, проти фальсифікації результатів волевиявлення під час виборів, як це було у 2004 році, чи проти вибіркового застосування правосуддя і нехтування принципами верховенства права, як це відбувається сьогодні.

До того ж економічні свободи дуже тісно пов’язані з збереженням конкурентного політичного поля та плюралістичної моделі демократії.  Процес згортання політичної конкуренції вже сьогодні негативно впливає на соціально-економічну сферу. Тобто протести можуть розпочинатись з незадоволення конкретними рішеннями влади у соціальний сфері, але швидко набути політичного характеру і ефект може стати кумулятивним, поєднуючи в собі економічну мотивацію з політичною.

Загроза переростання незадоволення суспільства у рішучі дії зростає. Хоча рубікон іще не перейдено, і у діючого режиму є час для роботи над помилками. Хоча у мене з цього приводу оптимізму не надто багато.      

За матеріалами сайту "Обозреватель", 07 жовтня 2011

http://obozrevatel.com/politics/u-proportsijnoi-sistemi-sche-e-shans.htm


"Обозреватель"П'ятниця, 7 жовтня 2011, 22:20

Теґи

: виборча система, вибори народних депутатів України


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Аналітика

Важливо

Відео коментар

«Виборчі списки: алгоритми перевірки і уточнення» Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:18

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 0,98737502098083 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0