Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Юрій Ключковський: «Сподіватися на те що закон змінить нашу дійсність не варто»

В останні кілька років парламентарі здійснили кілька спроб змінити законодавство, яке регулює вибори народних депутатів. Серед запропонованих поправок був і законопроект народного депутата Юрія Ключковського 2008 року. Його доля, як і доля інших нововведень виявилася невтішною – 4 жовтня депутати відхилили всі напрацювання, «звільнивши місце» для законопроекту, розробленого робочою групою при Міністерстві юстиції з подачі Президента. Про те, що можна було би запозичити із попередніх розробок, про долю нового законопроекту та про необхідність виборчого кодексу в інтерв’ю сайту «Вибори в Україні» розповів Юрій Ключковський.

Ваш законопроект було відхилено, але можете розказати, що ви в ньому пропонували? Чи є там точки дотику з творінням Робочої групи з питань виборчого законодавства?

Законопроект, який розглядався Верховною Радою 4 жовтня і був відхилений, насправді розроблявся ще у 2008 році, як тільки стало зрозуміло після виборів 2007-го, що стара виборча система викликає незадоволення у громадян голосуванням, як то кажеться, за кота в мішку. Власне тоді ми почали шукати способи введеня відкритих списків і це була, так би мовити, перша спроба. Тому, чесно кажучи, мені не дуже шкода, що цей законопроект був відхилений тому що пізніше при підготовці вже іншого законопроеку – виборчого кодексу в редакції 2010 року там виборча система істотно модифікована, і, як на мене, значно краща ніж у цьому законопроекті.

Які основні зміни ви запропонували?

Основні позиції: відкриті списки, це означає, що є можливість голосувати не лише за партію, але і за конкретного кандидата у списку партії. Це означає, що єдиний список стає просто нереальним і треба переходити на регіональні списки. Якщо ми вводимо регіональні списки, то виникає загроза регіоналізації політичних партій – тобто партія, яка в одному регіоні має вплив, може пройти до парламенту, а це суперечить як законодавству так і потребі українського суспільства. Тому виникла ідея застосувати так званий дворівневий розподіл мандатів. Первинний розподіл робиться на підставі результатів голосування в регіональних округах, де розподіляються мандати але не до кінця. Залишки невикористаних голосів з усіх округів збираються і повторно розподіляються між тими партіями, що подолали прохідний бар’єр. За кількістю мандатів та система, що пропонується у виборчому кодексі, ідентична теперішній. Ті самі партії проходять і отримують мандати у тій самій кількості. Відмінність тільки – хто з партій отримує мандати. Тут зявляється вплив виборців на те, хто отримає мандати, і з другого боку, отримається привязка обраних депутатів до відповідних регіонів крім тих, які проходять по загальнодержавному списку. Формування  і кількість округів повязане з багатьма речами – насамперед з розміром середньої області  бо ясна річ шо міняти межі областей ніхто не буде при цьому, а крім того з кількістю тих хто має проходити по загальнодержавному списку. Проста оцінка каже що в середньому партія в регіоні не добирає півмандата. І тому ми запропонували 30 регіональних округів – 27 одиниць, але три найбільші з них діляться на дві – Донецька, Дніпропетровська і місто Київ із закордонним виборчим округом. І тоді виходить 30 одиниць.  І тоді кожна партія, яка подолала барєр, приблизно 15 осіб проходять через загальнонаціональний список, всі інші ідуть через регіональні списки.

За яким виборчим законодавством ми будемо вибирати наступну Верховну Раду?

Сьогодні я вже не можу нічого сказати. Ще зовсім недавно ми були впевнені, що пройде змішана система, а зараз ця впевненість дещо похитнулася. Я не скажу, що вона розвіяна, але дещо похитнулася. Це означає, що буде ще один раунд переговорів, які дають певні застереження але і певні надії, що можливо вдасться переконати що ця змішана система створює стільки проблем, що ця шкіра не варта вичинки.

Переговори між ким і ким?

Президент передав це на розмову між лідерами фракцій.

Ваша думка про мінюстівський законопроект – його можна покращити? Чи простіше новий написати?

Проект завжди будується на основі системи, тому що багато процедур завязані на системі. Ну наприклад, якщо ми маємо одномандатні округи то їх треба робити з рівною кількістю виборців. Якщо ми маємо регіональні округи, то рівна кількість виборців там не потрібна, бо вони технічні – і тоді їх краще робити з рівною кількістю дільниць. Якшо ми підемо по принципу рівної кількості виборців  то кількість дільниць в окрузі буде мінятися від 50 до 300. І зрозуміло шо окружна комісія яка має 300 дільниць – має прийняти 300 протоколів, це зовсім інші умови роботи ніж у тій, яка приймає 50 протоколів. Тому в такому територіальному технічному окрузі кількість виборців не має значення. І все це впливає далі – процедура реєтсрації, агітації, і так далі, підрахунок голосів –все це визначається такими елементами системи, які кажуть хто є обєктом голосування – за кого голосують? Одна справа коли за кандидата друга, коли за список третя – коли за список і за кандидата.

Виборчий кодекс – актуальність його набирає все більшої ваги. Наскільки це потрібно і своєчасно зараз і чи дійсно це може допомогти упорядочити виборче законодавтсво?

Сподіватися на те що закон змінить нашу дійсність не варто. Закон може лише створити умови для змінення дійсності а далі все залежить від того як себе будуть вести субєкти політичного процесу. Кодекс не рятує від змін і зміни в кодекс вносяться так само легко як і в будь який інший закон. Інша справа, коли виборче законодавтсво кодифіковане то ці зміни робляться узгоджено для всіх виборів, а не так як сьогодні це відбувається – один закон змінюємо, а інші ні – у нас різні процедури з одного і того ж предмета, а це найгірший варіант бо людей це заплутує. Не знаю чи повертається актуальність кодексу – з моєї точки зору втрачено дуже багато часу. Оскільки виборчий кодекс торкається не лише проблеми виборів народних депутатів, - і президентські і місцеві

Референдуми не входять до Виборчого кодексу?

Референдуми ні,  принаймні поки що – їх не інкорпорували в єдиний акт. Але місцеві вибори – дуже серйозна проблема. І я боюся що зараз за рік до парламентських виборів займатися місцевими виборами і прив’язувати регулювання місцевих і парламентських виборів вже трохи запізно. Півтора роки тому коли ми внесли проект це був час. Це ще можна було зробити. Тому зараз я думаю більш перспективно і більш доцільно зробити нормальний закон про вибори народних депутатів України і після того не чекаючи самих виборів приступити до роботи над кодексом для того щоб ця робота перейшла у наступне скликання парламенту.

Олеся Олешко "Вибори в Україні"

13 жовтня, 2011, четвер

Віктор Килимар, "Вибори в Україні"Олеся Олешко, "Вибори в Україні"Четвер, 13 жовтня 2011, 14:47

Теґи

: змішана система, вибори народних депутатів України


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Учасники процесу реформування

Важливо

Відео коментар

«Голосування на дому, що для цього потрібно»Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:12

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 4,4083158969879 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0