Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Аналіз основних положень законопроекту про вибори народних депутатів України №9265-1

У Верховній раді України зареєстровано законопроект №9265-1, який встановлює нові виборчі правила на парламентських виборах 2012 року. Даний законопроект розроблений Робочою групою з питань удосконалення законодавства про вибори, утвореною Указом Президента України від 2 листопада 2010 року № 1004. Як виявилося деякі положення даного законопроекту суттєво відрізняються від Технічного проекту Робочої групи, надісланого до Венеціанської комісії.

Насамперед, за законопроектом №9265-1, в Україні планується змінити виборчу систему. Законодавці пропонують повернутися до змішаної виборчої системи, яка діяла до 2004 року і по якій був обраний парламент 2002 року. Якщо зараз вибори до парламенту здійснюються за закритими партійними списками, то тепер пропонується обирати 225 депутатів за закритими партійними списками, 225 – за мажоритарними округами. Як показує вітчизняна виборча практика, мажоритарна система дуже позитивна для партії влади. Скажімо, всі опозиційні партії на виборах 2002 року набрали по партійних списках значно меншу підтримку, аніж по одномандатних округах. І, навпаки, провладний блок «За єдину Україну» за партійними списками набрав майже у два рази менше, аніж по мажоритарних округах (35 проти 66). Очевидно, «пропорціоналізація» виборів у 2004 році продемонструвала низку недоліків, насамперед, в частині відчуження депутата і виборця, перетворення депутатського корпусу у голосувальну машину.

Ще одна системна новела законопроекту у боротьбі з бар’єрами – підняття виборчого бар’єру для проходження у парламент. Загалом, виборчий бар’єр не має міжнародного стандарту. Єдине зауваження, яке зробила Венеціанська комісія, - це те, що дана зміна не мала достатнього обґрунтування. Між тим, підвищення виборчого бар’єру з 3 до 5% дає можливість 100% потрапляння у парламент лише Партії регіонів і «Батьківщини», всі решта політичних сил (особливо, це стосується опозиційних партій) у кращому випадку – на межі проходження. Звичайно, логічним виходом з такої ситуації є створення виборчого блоку. Але і про це команда Януковича «подбала» - за новим законопроектом блоки як суб’єкти виборчого процесу ліквідовано.

До речі, не лише партіям законопроект створює важке життя. Підняття виборчого бар’єру створює ризики того, що при обранні парламенту думка великих соціальних груп буде повністю проігнорована. Нагадаємо, що на виборах 2007 року взяли участь у голосуванні (отримали виборчі бюлетені) 24176101, за парламентські партії проголосувало – 20659199. Тобто, при 3% бар’єрі позиція 3,5 млн. виборців (майже 15%), що взяли виборчий бюлетень не була врахована. З них майже півмільйона – голоси тих, хто голосував «проти всіх». Це при тому, що на виборах 2007 року до Верховної Ради йшли три партійні блоки – один багатопартійний (9 партій), ще два іменних блоки. За нашими підрахунками, легітимність влади при 5% виборчому бар’єрі значно знизиться – парламент будуть обирати не більше 65-70% виборців, які взяли участь у голосуванні. До того ж тепер виборець не зможе проголосувати «проти всіх» - цю графу з виборчого бюлетеня вилучено, що автоматично може знизити явку виборця.

Щоправда, наскільки стратегічно обдуманий і вигідний для ПР цей крок, важко сказати. Підвищення бар’єру до 5% з ліквідацією блоків вилучить з парламентського процесу цілий націонал-демократичний сегмент, що може стати додатковим джерелом живлення позасистемної опозиції в Україні. 

Але не лише бар’єри для партій встановлені у запропонованому проекті. Чи не найбільш обговорюваною темою стали бар’єри для участі Ю.Тимошенко у виборах. Згідно зі ст.9 Законопроекту №9265-1, «не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку». Ця норма викликала жвавий протест у Венеціанської комісії (тоді якраз Ю.Тимошенко перебувала під слідством і обвинувачувальний вирок був не за горами), яка зажадала, щоб обмеження пасивного виборчого права стосувалося лише осіб, які вчинили тяжкий злочин. Зауваження обґрунтоване Кодексом належної практики у виборчих справах, хоча справедливості ради в українському законодавстві ця норма дуже давня і на неї Венеціанська комісія досі не реагувала. З іншого боку, аналогічна українській обмежувальна норма є і у законодавстві окремих країн ЄС, більше того, у низці країн ЄС перелік обмежень пасивного виборчого права ще більше суперечить Кодексу належної практики (як, наприклад, обмеження бути обраним для банкрутів). У будь-якому випадку, автори законопроекту проігнорували Венеціанську комісію щодо пом’якшення вимог для осіб, які були засудженні за вчинення умисного злочину.

Ключове питання будь-яких виборів в Україні – формування виборчих комісій. Оскільки у політичній і виборчій культурі України досі актуальна тенденція - «хто контролює комісії, той виграє вибори». ЦВК особливо представляти не треба. Це постійно діючий орган, який вже давно у прийнятті рішень повністю підконтрольний партії влади. А повноваження у неї дуже широкі - саме ЦВК реєструє кандидатів у народні депутати по загальнодержавному округу скасовує їх реєстрацію. Так, на підставі «неналежного оформлення документів» кандидата ЦВК може прийняти рішення про відмову в його реєстрації.

Найбільш цікава історія вийшла з повноваженням ЦВК у скасуванні реєстрації. Справа у тому, що у чинному законі є норма, згідно з якою повторне  вчинення  кандидатом у депутати діяння,  за яке йому було оголошено попередження, є підставою для скасування реєстрації останнього. А серед підстав винесення попередження є серед іншого «порушення партією (блоком),  кандидатом у  депутати обмежень  щодо проведення передвиборної агітації». І факт такого порушення встановлюється не судом, а рішенням самої комісії. Очевидно, що в умовах прогресу чорних юридичних технологій сфабрикувати два порушення виборчого закону дуже просто – тому «дамоклів меч» скасування реєстрації висів над кожним опозиційним кандидатом.  значилося. Технічний проект поїхав до Венеціанської комісії, по ньому був зроблений висновок цієї авторитетної міжнародної організації і після цього з доопрацюванням у вигляді законопроекту №9265-1 був зареєстрований у Верховній Раді. Але що ми бачимо у ст.61 законопроекту №9265-1? Норма про зв'язок попередження і скасування реєстрації кандидата знову реанімована. При тому  ще у більш довершеному вигляді – скасування реєстрації кандидата у депутати може бути здійснено у разі «повторного вчинення кандидатом у депутати діяння, за яке йому було оголошено попередження... Або оголошення двох попереджень».

Очевидно, на парламентських виборах потреба у повній підконтрольності виборчих комісій на окружному рівні також має важливе значення, оскільки,  не реєстрація і скасування реєстрації кандидатів по одномандатних округах віднесено до компетенції окружних виборчих комісій. Крім того,  саме на окружних і дільничних виборчих комісіях лежить відповідальність за підрахунок голосів і встановлення результатів виборів у територіальних виборчих округах, саме ці комісії можуть приймати рішення про визнання виборів недійсними на виборчих дільницях.

Тому, на перший погляд, законопроект №9265-1 вигідно відрізняється від закону про місцеві вибори 2010 року в частині формування виборчих комісій на загальнодержавному рівні. Принаймні, тут окружні виборчі комісії не формуються на 5/6 за рахунок парламентських партій, підконтрольних певним партіям. Згідно з законопроектом №9265-1, чинний порядок формування окружних виборчих комісій залишився майже незмінним. Окружні виборчі комісії формуються Центральною виборчою комісією за поданням політичних партій. Політичні партії, депутатські фракції які зареєстровані в Апараті Верховної Ради поточного скликання, мають гарантії включення до ОВК по 1 своєму представникові. Решта вакансій у окружних виборчих комісіях заповнюються за поданням партій (не більше 1 подання), які не мають своїх фракцій у парламенті, але які висунули своїх кандидатів на парламентських виборах, шляхом жеребкування.

Згідно з перехідними положеннями Закону, на парламентських виборах 2012 року окружні виборчі комісії формуються за схемою 15+3, апробованою на місцевих виборах. Іншими створами, даний законопроект про вибори народних депутатів України створює всі умови до підконтрольності виборчих комісій. Законопроект встановлює мінімальні вимоги до кворуму і процесу прийняття рішень у виборчих комісіях. Для кворуму необхідна присутність більше половини складу.

До речі, норми по кворуму і порядку голосування у законопроекті про вибори прямо суперечить стандартам Венеціанської комісії – комісія рекомендує приймати рішення кваліфікованою більшістю або консенсусом.

Щодо опозиційних партій, то з прийняттям законопроекту №9265-1 їх статус у формуванні виборчих комісій може виявитись дуже сумнівним. Це означає, що БЮТ у складі Української соціал-демократичної  партії, «РіПки» і «Батьківщини» буде мати три представники в ОВК, як і, скажімо, Компартія. При тому критерії відбору кандидатури з подань партій блоку відсутні. Якщо зважити, що УСДП сьогодні лише за формальними ознаками може бути віднесена до опозиційного блоку Ю.Тимошенко (вже на місцевих виборах представники УСДП, фактично, працювали на ПР), то ЦВК має всі можливості суттєво зменшити представництво БЮТ через включення до ОВК представників УСДП. Аналогічна ситуація з блоком НУ-НС; серед партій блоку НУ-НС не менше третини – не перебувають на сьогодні в опозиції до влади, що може бути додатковим резервом влади у виборчих комісіях.

Але не виключено, що Партії регіонів для домінування в окружних виборчих комісіях не буде вживати таких складних маніпуляцій при формуванні виборчих комісій як запуск «партій-підсніжників» або організація подань від партій – членів опозиційних блоків.  Справа у тому, що у «регіональному» законопроекті вилучена норма чинного закону про вибори народних депутатів України, згідно з якою, підставою для дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії є «відкликанням його суб'єктом подання його кандидатури». Це означає, що призначений за поданням «Батьківщини» чи УНП член ОВК за жодних умов не може бути відкликаний з комісії. Зрозуміло, що така новела закону відкриє шлях до масової «переорієнтації» представників опозиційних партій в окружних виборчих комісіях шляхом підкупу або адміністративного тиску на них.

За іронією політики, зелене світло для купівлі оптом і вроздріб призначених членів виборчих комісій включила … Венеціанська комісія. Нагадаємо, що Кодекс належної практики у виборчих справах, прийнятий Венеціанською комісією, формулює цю позицію так – «члени виборчих комісій не можуть бути відкликані на власний розсуд органами, які їх призначають». У перекладі на наші реалії це має звучати так - ЦВК не може на власний розсуд припиняти достроково повноваження члена окружної виборчої комісії. Тим не менше, у попередньому проекті спільної оцінки Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ, до «позитивних змін у законопроекті» віднесено «скасування положень, які надають партіям, що висунули члена виборчої комісії, необмежене право відкликати цього члена комісії без жодних підстав».

Варто зазначити, що у випадку «форс-мажору» («неслухняності» деяких членів окружних комісій чи непідконтрольності комісії) Партія регіонів має ще дієвіші інструменти впливу. Нагадаємо, що ЦВК, може достроково приймати рішення про дострокове припинення повноважень як окремих членів ОВК, так і цілих комісій. Ст.37 Законопроекту надає право ЦВК припинити повноваження виборчої комісії або вилучити члена комісії на підставі «грубого порушення» закону.

ДВК формуються за аналогічною процедурою, що й окружні комісії, правда, участь у жеребкуванні беруть подання не лише від партій, а й від кандидатів-мажоритарників.  При тому, навіть, якщо припустити фантастичну ситуацію, що ДВК не будуть підконтрольним владним партіям на 100%, то це легко «виправити», достроково припинивши її повноваження або окремих її членів. Врешті, ОВК, згідно з законопроектом, має право скасовувати рішення дільничної виборчої комісії і приймати таке рішення по суті (тобто, перебрати на себе компетенцію дільничної виборчої комісії).

Андрій Дуда для сайту "Вибори в Україні"

П'ятниця, 21 жовтня 2011, 17:42

Теґи

: Дуда, виборчі округи, виборчий бар’єр


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Аналітика

Важливо

Відео коментар

«Голосування на дому, що для цього потрібно»Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:12

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 1,0070509910583 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0