Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Євген Радченко: "законопроект внесений представниками більшості, може бути підтриманим в першому читанні без суттєвих змін"

У парламенті наразі зареєстровано чотири проекти закону про вибори народних депутатів. Висновок аналітиків одноголосний – найбільші шанси на підтримку має проект, розроблений робочою групою з питань удосконалення законодавства про вибори при Міністерстві юстиції та поданий депутатами від парламентської більшості. Висновки Венеціанської комісії стосовно тексту законопроекту навряд чи будуть включені – принаймні в першому читанні, а це означає, що закон буде містити ряд суттєвих прогалин. Про тональність висновків закордонних експертів, про можливі зміни до законопроекту та адекватні моделі виборчих систем розповів директор з розвитку НГО Internews – Україна. Євген Радченко.   

Прокоментуйте. Будь ласка. тональність висновків Венеціанської комісії – наскільки вони різкі? Чи дипломатичні?

Політики, залежно від того, в якому таборі вони знаходяться, трактують ці висновки по-різному. Але треба розуміти, що Венеціанська комісія є інституцією Ради Європи, тож її експерти не можуть вживати тих слів, які би були зрозумілі нашим політикам. Вони вживають у своїх висновках дипломатичні обороти. З тексту звіту можна констатувати, що тональність була достатньо різкою, і однією з простих і, мабуть, найчіткіших характеристик жорсткості висновків Венеціанської комісії  є зауваження стосовно того, що виборча система, запропонована в законопроекті, є не тою, яка обговорювалася в Україні і Комісія наголошує на тому, що виборча система має бути предметом широкого консенсусу, але вона не була обговорена належним чином. Саме формулювання і свідчить про жорсткість висновків.

Висновки щодо системи, бар’єру і блоків вже не будуть включені до нового законопроекту про вибори народних депутатів. Які з пропозицій Венеціанської комісії депутати ще  можуть включити?

Можна дивитися як з юридичної точки зору, так і з політичної. З юридичної точки зору ситуація наступна – було доручено профільному комітету ВР розглянути всі чотири законопроекти, які були зареєстровані у Верховній Раді починаючи з 5 жовтня і закінчуючи сьогоднішнім днем. Тому формально всі законопроекти мають рівний статус і шанси пройти. Не виключено, що законопроекти стануть предметом політичного торгу. Однак, якщо ми говоритимемо про політику і про настрої в парламенті, то чітко зрозуміло, що саме законопроект, який підготовлений Робочою групою, а потім внесений відповідними народними депутатами від парламентської більшості, буде підтриманий. І підтриманий він буде, швидше за все, в першому читанні без суттєвих змін. Що буде далі – це предмет наступних політичних торгів і переконань і це все буде говоритися в другому читанні. Дискутуватися можуть такі серйозні питання як виборчий бар’єр, додаткові критерії щодо формування виборчих округів, порядок формування виборчих комісій, можливо строків виборчої кампанії.

Ідея відкритих списків в Україні не користується популярністю. Чи можуть до неї все таки  повернутися під час другого читання?

Насправді це не Україна не хоче підтримувати відкриті списки, а дві-три конкретні політичні сили, які складають парламентську більшість. Крім того, це стосується і Президента України. І хоча інші політичні партії, і більшість громадських організацій, і експертне середовище говорять, що пропорційна виборча система з відкритими списками і регіональними багатомандатними округами є більш адекватною для України аніж мажоритарна, аніж та модель змішаної системи, яка пропонується законопроектом, чи навіть пропорційна система з загальнонаціональним виборчим округом і закритими списками. І ми не можемо сказати, що ця виборча система з відкритими списками зараз має перспективи.

Не буде графи проти всіх у бюлетенях – це добре чи погано, враховуючи дещо апатичні настрої виборців?

Для того, щоб відповісти на це питання адекватно, необхідно проаналізувати, чому міжнародні стандарти відкидають графу «не підтримую жодного кандидата» або, як ми її називаємо, «проти всіх». Логіка тут є дуже простою – графа «проти всіх» вводить в оману виборця, оскільки виборець не голосує проти всіх, він просто підтримує своєю участю вибір більшості. Його голос буде розподілений між тими кандитами чи партіями, які наберуть найбільшу кількість голосів. У цьому є сенс. Але в Україні, якщо вірити соціологічним опитуванням, близько 40-43% виборців не довіряють жодній політичній силі або не визначилися. Це означає, що виборці, які потенційно могли би піти проголосувати, мають обмежений вибір – або не йти голосувати, або піти і зіпсувати виборчий бюлетень. Добре це чи погано – оцінювати це не зовсім міжнародним організаціям. Питання швидше стосується того, як відсутність цієї графи вплине на явку виборців. І дуже цікавим але суперечливим моментом могло би стати введення обов’язкової 50-відсоткової явки виборців.

Зараз жодних бар’єрів по явці немає?

Зараз немає. От відсутність графи проти всіх і введення бар’єру могло б показати ступінь довіри виборців до тих чи інших виборів. Іншими словами – 50% бар’єр явки дозволяє агітувати проти

виборів як таких, – якщо вибори не відбуваються, то мають бути оголошені нові.

Тобто якщо у якомусь окрузі приходить на дільниці 15% виборців, то все одно вибори визнані

дійсними?

Навіщо 15%? Один виборець. І вибори будуть визнані дійсними. Якщо цей бюлетень буде визнаний дійсним.

Наскільки це адекватно?

В більшості країн немає бар’єру явки. Питання в тому, що по-справжньому демократичними виборами є ті вибори, де кінцеві вибори тягнуть за собою результат – підраховані голоси і ці голоси конвертовані в мандат. І якщо ми не визнаємо цей критерій демократичних виборів, то ми дійсно маємо встановлювати бар’єр явки – 50%. Якщо ж ми визнаємо рекомендації Ради Європи, то ми від цього бар’єру відмовляємося. Ми від нього відмовилися і як на мене, це є позитивно.

Йшлося про те, що якщо 10% порушень буде зафіксовано на виборчій дільниці, то вибори на цій дільниці можуть визнати недійсними. Можете прокоментувати – як будуть вираховувати ці 10%?

Законопроект містить вичерпний перелік підстав, через які голосування на дільницях буде визнано недійсним. В першу чергу – це виявлення фактів незаконного голосування. Це коли виборець незаконно голосує за інших осіб. Друге – якщо це голосування особами, які не включені до списку виборців, які не мають права голосу тощо. В разі, якщо кількість цих виборців перевищує 10% від кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені. Друга підстава – це знищення або пошкодження виборчих скриньок, в разі якщо кількість тих бюлетенів які знаходяться у виборчих скриньках перевищує  20% від кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені. І третє це в разі, коли у виборчих скриньках виявлено більшу кількість бюлетенів ніж кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені, що перевищує більш як на 10% кількість виборців, які отримали  бюлетені на виборчій дільниці. Тобто відсотки рахуються достатньо просто. Інше питання – чи є ця норма адекватною для того щоб визнати голосування на дільниці недійсним чи дійсним. Наприклад, якщо фальсифікацій відбулося не 10%, а 9.9%, у такому разі комісія дійсно не матиме права оголошувати ці вибори недійсними. Інше – норма про визнання виборів на дільниці дійсним чи недійсним потрібна, 10% є достатньо усталеним критерієм для того, щоб у комісії були підстави визнавати чи не визнавати вибори недійсними.

Три найбільші проблеми, які мають бути усунуті перед тим як цей законопроект буде проголосований.

Я б говорив про кілька проблем – це спосіб формування одномандатних виборчих округів. Він має бути прописаний у такий спосіб. Щоб округи формувалися заздалегідь до початку виборів, рішення про формування кожного округу могло би бути оскаржене. Друге – необхідно встановити додаткові критерії формування виборчих округів: обмеження по відхиленню загальної кількості виборців має бути 3-5%. Третє – це вимога про те, що при формуванні округів має бути обов’язково врахований адміністративно територіальний устрій України до рівня району та і міста обласного значення. Це потрібно ще і для того, щоб були сформовані адекватні списки виборців – вони формуються на основі даних Державного реєстру виборців, органи ведення якого працюють у кожному районі і місті обласного значення. Тому різати сільський район чи місто обласного значення означатиме, що один орган ведення реєстру буде змушений працювати на 2 округи, які межують між собою, у яких будуть різні кандидати. Це буде технічно важко. Ну і, звичайно, величезною проблемою є питання оскарження рішень, які стосуються формування виборчих округів. Якщо ми навіть припустимо, що округи будуть формуватися за 110 днів як прописано у цьому законопроекті, то жоден суб’єкт виборчого процесу не зможе у спеціальному порядку оскаржити це рішення, можна тільки у порядку загального судочинства, а це означає, що справа може затягнутися і на півроку – вибори пройдуть, а ми будемо оскаржувати формування округів. Іншою великою проблемою є спосіб формування виборчих комісій. Звичайно добре, що виборчі комісії формуються, з одного боку, парламентськими фракціями, з іншого боку іншими партіями які є суб’єктом виборчого процесу. А дільничні формуються і мажоритарними кандидатами, однак тут виникає достатньо серйозне питання – що краще  - працездатна комісія чи рівність кандидатів. От за такої виборчої системи як на мене більш ключовим є питання рівності кандидатів. Це означає, що навіть кандидати мажоритарними повинні мати можливість бути представленими у окружних і дільничних виборчих комісіях, щоб проконтролювати хід голосування через своїх представників, а не через тих  людей, які потраплять туди випадково.

Віктор Килимар, "Вибори в Україні"Олеся Олешко, "Вибори в Україні"Четвер, 27 жовтня 2011, 15:51

Теґи

: міжнародні рекомендації, інтерв’ю, виборчі округи


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Учасники процесу реформування

Важливо

Відео коментар

«Порушення виборчих прав та способи їх захисту»Вівторок, 9 жовтня 2012, 0:57

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 4,3200979232788 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0