Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Світлана Конончук: «Створення спеціальної парламентської комісії створює лише ілюзію діалогу»

У Верховній Раді триває робота спеціальної комісії із опрацювання законопроектів про вибори народних депутатів. Створення комісії мотивувалося необхідністю вивчити всі законопроекти про вибори, що зареєстровані в парламенті, та відпрацювати компромісний варіант, який би містив пропозиції більшості, опозиції, а також рекомендації міжнародних організацій та українських експертів з виборчого права. Про роботу комісії, про те, чи були почуті позиції неурядових організацій та про проблеми, які можуть виникнути у разі не виправлення недоліків законопроектів, сайту «Вибори в Україні» розповіла експерт Українського центру незалежних досліджень Світлана Конончук.

Зараз у Верховній Раді працює спеціальна комісія, метою якої є розробка нового законопроекту про вибори з урахуванням позицій всіх парламентських сил. Як ви думаєте, депутати дійсно можуть досягти компромісу в цьому питанні?

Створення цієї комісії переслідує дві цілі: продемонструвати, що в стінах парламенту йде діалог стосовно засад виборчого процесу, та все-таки, дещо вдосконалити найбільш кричущі та неконституційні процедурні моменти. Тому ініціатори цієї комісії будуть демонструвати активність у обох напрямках. Але цілком очевидно, що для опрацювання взято один проект закону – внесений депутатами від більшості Єфремовим і Мартинюком, тож основні дискусії будуть точитися саме навколо нього. Вже відомо, що представники парламентської більшості заявили про те, що вони не поступляться такими положеннями закону, як виборча система, виборча формула, за якою будуть розподілятися мандати, і виборчий бар’єр у пропорційній частині.

Якщо говорити про можливість вдосконалення окремих процедурних положень, то  тут можуть вилучити такі положення,  які безпосередньо суперечать конституції  - наприклад, про подвійне балотування (у списках і по мажоритарці). Це положення з’явилося якось дивно - у проміжку між переходом проекту закону із робочої групи при Мін’юсті до Верховної Ради. Хто його запропонував так достеменно і невідомо. Дехто із оглядачів говорить, що це положення було введене спеціально щоб потім ним «торгувати». 

Багато експертів висловили думку, що цей законопроект спеціально зробили з великою кількістю недоліків, щоб потім їх позбутися і таким чином продемонструвати готовність іти на компроміси. Ви підтримуєте таку думку?

Так, я погоджуюся з цим. Дійсно, складається враження, що деякі недолугі ініціативи були введені навмисно, для того, щоб довкола них вести політичний торг і, зрештою, від них відмовитися, створивши ілюзію поступок в рамках комісії. Але очевидно, що принципових змін, які впливають на філософію проведення виборів не буде. Загалом можна робити висновок, що створення такої спеціальної комісії створює лише ілюзію діалогу, аніж справді переслідує прагнення вдосконалити процедури виборчого процесу. Очевидно, ще будуть проходити переговори але не так в рамках комісії, як в рамках неформального обміну думками між фракціями, які хочуть виторгувати кращі для себе умови – і не обов’язково в рамках виборчого законодавства. Можливо йдуть якісь торги з інших питань як обмін для підтримки цього проекту.

Ви якось назвали компоненти цієї змішаної системи «непоєднуваними» - можете пояснити чому?

У нас дуже часто називають цю систему змішаною, хоча насправді її можна точніше класифікувати, як паралельну систему, тому що тут одночасно застосовуються дві різні формули переведення голосів у мандати. В одній частині різні суб’єкти виборів отримують представництво у законодавчому органі влади, на основі отриманих голосів, а в іншій частині буде перемагати певна політична сила. Тому це абсолютно дві різні філософії, два різних підходи до формування парламенту і до формування політики загалом. І якщо говорити про ефективний варіант змішаної системи для України, то варто було б передбачати зв’язаність обох частин, так як це робиться в Німеччині чи в Угорщині. Там голосують громадяни - і в округах і за списками, але кожній політичній силі компенсується за рахунок списків та кількість голосів, яку вони не добрали в мажоритарній частині. І таким чином вибудовується більш пропорційний розподіл голосів. Наша Конституція закріплює сталу кількість депутатів, а при моделі, яка застосовуються в Німеччині, кількість депутатів залежить від того, скільки виборців проголосує за політичні сили. Там ця модель має трошки інше підґрунтя – розподіляється не наперед визначена кількість мандатів, а кількість місць визначається залежно від того скільки голосів набирає політична сила. У нас така змішана зв’язана система ще всерйоз ніким не розглядалася і постійно шукають формальні приводи щоб її не розглядати.

Як ця змішана (чи паралельна) модель вплине на склад наступного парламенту?

От в тому то і проблема, що ця паралельна система із застосуванням двох різних формул обрахунку голосів не дозволяє спрогнозувати склад парламенту. Це одна із вад цієї моделі. Тому що, з одного боку, ми бачимо прагнення до укрупнення фракцій через підняття бар’єру і через заборону для балотування блоків, а з іншого – запроваджується система одномандатних округів, де дозволяється самовисування. Тому сказати з високим рівнем імовірності яким буде склад парламенту неможливо. І відсутність змоги зробити таке прогнозування є одним із ризиків в політиці України, - тому що ми не можемо спрогнозувати, що парламент йтиме тим чи іншим курсом. Крім того, величезний вплив на політичну структуру парламенту буде справляти потужність інституту президентства. Скоріше за все, парламентська більшість буде структуруватися як пропрезидентська більшість, а в тому випадку, якщо інститут президентства буде з якихось причин послаблений, то тоді навпаки спостерігатиметься зворотна тенденція і у парламенті будуть створюватися такі об’єднання які на сьогодні неможливо передбачити.

Які з недоліків цього законопроекту можуть загрожувати проведенню чесних виборів? Експерти і опозиція говорять про посилення адмінресурсу.

Для України, як і для інших пострадянських країн, основне питання ризику - це слабкість і пасивність округів перед адміністративним контролем.  І тому це перший пункт, з якого треба починати характеристику загроз у одномандатних округах. Але існують ще і інші параметри, які не можуть не тривожити. По-перше, кандидати-мажоритарники заздалегідь ставляться у нерівні умови порівняно з партіями. Для них існує ризик зняття з реєстрації під час виборчих перегонів і закон не передбачає переліку підстав для цього. Кандидат може отримати два попередження, і  окружна комісія, яка реєструє кандидатів, ухвалює рішення про скасування реєстрації. Якби був передбачений вичерпний перелік підстав для скасування реєстрації, то це б знизило ризики маніпулювання.

Крім того, кандидати які балотуватимуться в одномандатних округах, не будуть мати своїх представників у окружних виборчих комісіях, що також створює нерівні умови для них у порівнянні із партіями, тому що окружні виборчі комісії будуть сформовані партіями, переважно парламентськими. Потім, ті кандидати-мажоритарники які будуть мати невикористаний виборчий фонд, будуть змушені перерахувати його рештки до держбюджету, тоді як партіям рештки невикористаного фонду повертатимуться. Тому можна говорити, що ця виборча модель не забезпечує рівність статусів різних кандидатів.

Пропозиції громадських організацій щодо покращення цього законопроекту якось враховувалися?

Я ще хотіла сказати про маніпуляцію виборів: у проекті, запропонованому Єфремовим і Мартинюком, на відміну від проекту, який розроблявся робочою групою, звужено права спостерігачів від громадських організацій. Якщо проект робочої групи передбачав, що спостерігачі від неурядових організацій мають рівний статус зі спостерігачами від партій, то зараз уже у спостерігачів вилучено право подавати скарги, залишилося лише право складати протокол за порушеннями. Ми бачимо, що ініціатори проекту чомусь намагаються їх обмежити  у їхніх можливостях, зводячи їх до ролі статистів. Ця позиція є не досить продуманою – ми наполягаємо, щоб спостерігачам від місцевих організацій надали право складати і подавати скарги. Дуже часто виникають ситуації, коли спостерігач бачить порушення, і питання полягає в тому, чи він мовчки має все це зафіксувати або все-таки мати право припинити фальсифікацію.

Громадські організації ведуть переговори з депутатами щоб відстояти права?

Звичайно, Консорціум виборчих ініціатив не лише стежить за змінами в проектах різних законів про вибори, але і працює над тим щоб досягти позитивних змін, зокрема в проекті закону Єфремова, Мартинюка. Тому наше основне завдання - вплинути на процес прийняття рішень, а не займатися констатацією фактів. Консорціум перебуває у фазі активного діалогу і, сподіваюся, що наші зауваження будуть взяті до уваги.



Олеся Олешко, "Вибори в Україні"Середа, 16 листопада 2011, 21:39

Теґи

: виборчі округи, виборчий бар’єр


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Учасники процесу реформування

Важливо

Відео коментар

«Голосування на дому, що для цього потрібно»Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:12

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 4,2620620727539 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0