Про проектМапа сайту 

ВИБОРИ в Україні 


RSS
Анонси подійНовиниАналітикаЗаконодавствоМіжнародні документиЗвіти спостерігачівУчасники процесу реформуванняВідео вебінарівФорум

Андрій Шевченко: «Я думаю, що цей закон нашкодить розвитку країни і по цій причині я за нього не голосував».

Новий закон про вибори народних депутатів багато хто вважає компромісом, оскільки за нього проголосували як опозиційні так і провладні депутати. Втім, багато хто вважає цей компроміс досить формальним. Зокрема, народний депутат Андрій Шевченко, який, на відміну від колег по фракції БЮТ, не голосував за закон, вважає цей закон одноразовим і недосконалим. Про умови прийняття цього документу, ризики та його вплив на склад і поведінку наступного парламенту Шевченко розповів сайту «Вибори в Україні».

Чи можна цей закон про вибори народних депутатів назвати компромісним?Формально можна допустити що компроміс був - за нього проголосувала як більшість так і опозиція. 

Я думаю, що цей закон нашкодить розвитку країни і по цій причині я за нього не голосував. Але дійсно, правда, що цей закон – це менше зло на фоні інших варіантів, які грубо нав’язувалися і якими шантажували опозицію.

Які плюси і мінуси цього закону?

Почну з мінусів, бо їх більше. По-перше, цей закон писався з однією ціллю – щоб гарантувати Президенту Віктору Януковичу більшість у майбутньому парламенті. Не було іншої мотивації, не було мотивації зробити партії сильнішими. Ми чуємо абсолютно єзуїтське пояснення – «щоб повернути депутатів до громадян». Ми знаємо, що є дві системи, які піддавали нещадній критиці – це система мажоритарки, коли округи просто продавалися олігархам, одноразовим депутатам, які приїжджали в округ на вибори, потім їх ніхто там не бачив, і друге – це система закритих партійних списків, в яких партійні вожді самотужки визначали хто буде представляти партію в парламенті. Цей закон, який ми отримали, є комбінацією цих двох систем. Що могло би і мало би бути – це закон про відкриті списки, які підтримали всі політичні сили.

У нинішньому законі я би виділив три ключових проблеми монументального характеру: перше це повернення до мажоритарки, тому що навіть половина парламенту сформованого з мажоритарки за нинішніх обставин це просто подарунок Віктору Януковичу і адмінресурсу, який буде проводити цих депутатів. Друга проблема – це бар’єр, вона не виглядає критичною, адже рекомендації європейських експертів допускають 3-5%, але за нинішніх обставин цей бар’єр має ціль залишити за бортом тих, хто міг би серйозно урізноманітнити склад парламенту. І третя проблема – це одночасне балотування за партійними списками і у мажоритарці.

Щодо сильних сторін цього закону – то дійсно вдалося суттєво вичистити процедурні моменти, і  я вважаю, що багато в чому це особиста заслуга Руслана Князевича, який був головою ТСК по розробці цього закону.

Ви зауважили, що в ідеалі вибори мають проводитися за відкритими списками - чи буде шанс повернутися до цієї ідеї пізніше, до наступних парламентських виборів?

Звичайно. І я думаю за останні кілька років ми прийшли до розуміння, що це має бути наступний етап. Ця думка є поширеною і серед експертного середовища, і серед політиків. Я, наприклад, пам’ятаю дискусію у своїй фракції, коли у 2008 разом із колегами по парламенту я зареєстрував законопроект про вибори до Верховної ради за відкритими списками, то більшість колег по фракції цього не зрозуміли – вони казали, що це не наша гра і це зовсім не те, що потрібно країні. Зараз я думаю, вони би сказали, що відкриті списки – це абсолютно логічний наступний крок.

Складається враження, що цю ідею відкритих списків підтримують лише депутати від опозиції, провладні депутати говорять що це технічно складно і що навіть самі депутати не можуть розібратися як це працює, не говорячи вже про виборців.

Правда в тому, що великі партії в цей момент дуже насторожено ставляться до відкритих списків. Бо звичайно, для будь якого партійного керівника це ризик втрати «ричаги» управління. Абсолютна більшість депутатів мають туманне уявлення про те, як працює система відкритих списків, я думаю, дуже мало хто знайомий із їх застосуванням у інших країнах, тому говорять ярликами, не розуміючи значення закону. Але я би обережно прогнозував, що парламент, який буде обиратися після 2012, буде обиратися за відкритими списками.

Нинішній закон у політичному середовищі називають змовою великих партій проти малих. Прокоментуйте.

Я не хочу бути в позиції людини, яка виправдовується,  я думаю, це не зовсім справедливо. Якщо подивитися на ті партії, які голосували за закон, то ви виявите там не дві партії – голосували і ПР, і БЮТ, і комуністи, і Народна партія Литвина, і Фронт змін, і обломки Нашої України, - у кожної були свої мотиви. Тому коли з цього закону намагаються зробити ще один ПРіБЮТ – це не справедливо.

Від вас прозвучала така думка, що закон посилить пропрезидентські сили за рахунок мажоритарників.  Можете детальніше пояснити?

Перший висновок на поверхні – у Президента з’являються колосальні можливості проводити зручних для нього людей через мажоритарку. Як посилиться ПР – за рахунок висуванців номінальних кишенькових партій, за рахунок мажоритарників. При всьому цьому я би не тішив себе надією щодо лояльності цих людей. Промовистий приклад – парламентські вибори 2002 року, коли президент Кучма програв вибори у парламент Віктору Ющенку, який привів найбільшу фракцію, але за рахунок мажоритарників Кучма зумів сформувати більшість, але саме ці мажоритарники були першими хто зрадив Леоніда Кучму та Віктора Януковича напередодні і під час помаранчевої революції. Тому все те, що так з примусу робиться воно навряд чи буде довговічним і я би на місці Януковича не тішився би ілюзіями з приводу довговічності такої парламентської більшості.

Які партії пройдуть в парламент?

Я би зараз розсміявся в очі будь кому хто намагався би з серйозним обличчям прогнозувати склад наступного парламенту. За наступні  11 місяців можуть статися великі зміни. На цей момент ми маємо три великі сили які проходять до ВР – це регіони, Батьківщина і Фронт змін, і я думаю що буде ще мінімум три політичні партії, які сформують свої фракції.

Були такі чутки, що Президент може заветувати цей закон.

На мою думку це міфи. Думаю що за цих обставин це було би абсолютно самовбивчим для нього – не підписувати цей закон.

В Україні склалася традиція міняти виборче законодавство під кожні другі вибори залежно від політичної ситуації – може варто сформувати постійні і зрозумілі правила гри зрештою?

Я не вважаю, що це проблема. Тим більше для країни, де все швидко міняється, потрібно змінювати і законодавство. Скандальність законів про вибори в іншому – у нас за всю українську історію парламент обирався за консенсусним законом, який був реальним компромісом і згодою між ключовими гравцями. От пригадайте – 1998 рік, коли ми переходили з мажоритарки на змішану систему. Там здається, не менше року працювала тимчасова спеціальна комісія на чолі якої був рухівець і комуніст – дві найбільші фракції в парламенті, і вони разом працювали над цим законом. Тобто, дозріла політика до зміни виборчої системи – гуртом цей закон прийняли. Пригадайте 2004 рік – зміни до Конституції та зміни до виборчого законодавства. Тоді ці зміни ухвалювалися більш як 300 голосами в парламенті, - це був реальний компроміс. Що стосується зміни виборчої системи, то і помаранчева і біло-синя сторона підтримували перехід до пропорційки. Що відбувається зараз – нам намагаються видати за консенсус, за компроміс те, що було створене видавлюванням одної сторони, більш того, одного дуже вузького кола. Спочатку вони нав’язали цю схему 50 на 50 своїй політичній партії, далі партіям-партнерам по більшості. Ми ж розуміємо, що і комуністи і блок Литвина абсолютно не в захваті від цієї системи. Тобто через коліно поламали своїх партнерів по коаліції, а далі методом грубого тиску і шантажу, фактично під дулом пістолета змусили частину опозиції проголосувати за цей закон. Це абсолютно випадає з української історії. Не проблема в тому, що правила гри змінюються, якщо на те є політична згода. Проблема – це коли хтось із гравців відчуває, що він «схватив Бога за бороду» і намагається просто грубим шантажем, виламуванням рук нав’язати свої правила.

На що звернути увагу журналістам, спостерігачам, міжнародним спостерігачам під час виборчої кампанії 2012?

У нас ще до початку виборчої кампанії дуже багато невирішених питань. Я не уявляю кампанію без Юлії Тимошенко і Юрія Луценка на свободі. Тому що процедурні моменти кампанії не матимуть жодного сенсу якщо головні питання не будуть зняті, і не будуть забезпечені умови для політичної конкуренції . Тому зараз ми можемо 7 - місяців готуватися до зразково-показової кампанії, але це буде виглядати абсолютно неадекватно і цинічно якщо не буде знято головне питання. Що стосується власне процедури і закону – то я думаю, що треба брати календар в руки і дуже ретельно на кожному етапі відстежувати і попереджати можливі фальсифікації з боку влади.

Перша проблемна історія – це нарізка виборчих округів. Я не виключаю, що влада піде на те, щоб округи, де є сильний мажоритарник від опозиції або просто сильний мажоритарник, якого влада не контролює, буде поділений, розрізаний надвоє, натроє, тому що в Україні такий досвід бував раніше. Друге – це формування дільничних комісій, це величезний іспит для всіх, і для громадянського суспільства, яке повинно делегувати своїх достойних людей у виборчі комісії.



Віктор Килимар, "Вибори в Україні"Олеся Олешко, "Вибори в Україні"П'ятниця, 2 грудня 2011, 18:14

Теґ

: інтерв’ю


 
     


0 коментарів


Зареєструйтеся, щоб мати змогу залишати коментарі


E-mail редакції: editor@cvu.kiev.ua
Webmaster: punosound@gmail.com

Аналітика

Важливо

Відео коментар

«Виборчі списки: алгоритми перевірки і уточнення» Вівторок, 9 жовтня 2012, 1:18

Список теґів

Авторизація

 
   Забули пароль?
    Реєстрація

Сторінку оброблено за 0,95205998420715 секунди

Delegation of the European Union to Ukraine Координатор проектів ОБСЄ в Україні Комiтет виборцiв України
Warning: Unknown: write failed: No space left on device (28) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct () in Unknown on line 0